Вірші  » Сумні вірші.



А він один, у цілім світі,
Живе без ласки і тепла,
Без материнської любові,
і Без батьківського плеча.

В його очах, горить надія
Побачити нове життя,
Сказати вперше, слово:"Мама,
Відчуй моє серцебиття."

Я завітав у дит будинок,
Де жив маленький сирота,
І він зустрів мене привітно,
Із криком: " Люди..., Люди..,
Так.., УРА!"

Ми довго гралися, сміялись,
Мені він казку розказав,
І вже почав читати вірша,
Й на слові "Мама"- замовчав.

Я був не в силі пояснити,
Що означають ті слова
Й тремтячим голосом, крізь сльози,
Промовив тихо :"Вже пора".

Й тоді настала мить розлуки,
Я повернутись обіцяв,
Й він протягнув до мене руки,
І міцно-міцно обійняв.

В ту мить, усе перевернулось,
А по щоці стекла сльоза.
Я зрозумів, що значить-сам,
Я зрозумів, що значить-сирота.

Якщо тобі бува погано,
й ти нарікаєш на життя,
Згадай, як мучиться в цім світі,
Маленький хлопчик-сирота.

Автор: Хульган

   Коментарі »

Вже слів нема і дихати так важко,
Все завершилось, не почавшись знов.
Десь промайнув, легенький запах щастя,
Й відлуння наших, незавершиних розмов.

А пам'ятаєш, як тоді кохали?
А пам'ятаєш, як колись було?
Коли світанок зустрічали двоє,
Коли усе для нас цвіло.

Коли годинами мовчали,
Все розуміли по очах,
Коли ми зорі рахували,
Й тому не спали по ночах.

Моє життя Ти розділила,
На дві частини, дві ріки:
В одній тинявся я у буднях,
А в іншій, поруч була Ти.

Цей час із болем пригадаю,
І затягну разючий дим.
Ти зараз іншого кохаєш,
А я- залишуся один!

Автор: Хульган

   Коментарі »


Зачиняю двері щоб впустити тебе,
І щоб побачитись вимикаю світло.
Не буду жити так як інший живе!
Навесні-осінь, взимку-літо.

Для того щоб чути закриваю вуха,
І говорити хочу, коли в роті вода.
Я божевільний! Я нікого не слухав!
Такими вчинками знайти хочу дар.

Коли я читаю, то палю книжки,
Коли я пишу-відрубую пальці,
Та коли я хочу щоб ламались кістки,
То сиджу і ненаситно пожираю кальцій.

Я вдягаюся щоб почуватись голим,
Щоб переможцем стати викидаю медалі.
Я з'їм все щоби бути голодним,
Щоб зупинитись знову кручу педалі.

Плисти хочу? Беру на шию камінь.
Жити хочу? Спочатку помру.
Нарешті дар свій знайшов! А?мінь.
Та щоб померти спочатку живу.

Автор: ПівНіч

   Коментарі »

Сторінки: 123456789101129 › 
Додати вірш