Ти не кажи нічого, а мовчи..
Бо кілометри слів що за тобою,
нічо не варті скільки не кричи..
мовчання твоє, буде ж прямотою..
А Я ТАКА МАЛЕНЬКА
А я така маленька, а я така тендітна,
Як при дорозі квітка,
У полі на краю.
Вітри мене ламають, і гнуть, і вигинають,
Пелюстки я втрачаю,
А все-таки стою.
І буду я триматись, і буду я стояти,
Як явір біля хати
Або дубок в гаю.
Крилами, як та чайка, я розганяю хмари,
Що збіглись, як отари.
І міцно так стою.
Таке велике небо, таке велике поле,
Така маленька доля,
Як в гавані молюск.
А я така ранима і зовсім божевільна,
Та горда я і вільна,
Нічого не боюсь.
Хай я така слабенька, нехай примхлива доля,
Але залізна воля.
Серед турбот і бід.
Я більша за весь всесвіт,
Я більша за весь всесвіт,
Бо я і є весь світ.
НЕ СКОРИТИ НЕЗГОДАМ МЕНЕ
Не скорити мене тим незгодам,
Що у черзі стоять на порозі.
І не змінять всі біди погоди,
Що вже сталась на моїй дорозі.
Бач, чигають, жадаючи страти
Раби Божої злії вампіри.
Стійте, трясця вам, стійте на варті,
Оголіте мечі та сокири.
Я біжу по дорозі, уперто
Обминаючи ями й капкани.
Я скажу тим незгодам відверто:
-Та ж проваляться всі ваші плани.
Бо за обрієм сонце сідає
Над верхівками сосен мрійливих,
Бо у житі волошки чекають,
Що омиє пелюстки їх злива.
Бо зелені, як мох, очі сина , -
То мій захист на довгій дорозі.
Він тягар із душі мені скине
І утішить в печалі й тривозі.
Сторінки: 1234567891011 ›
