Вірші  » білий вірш.



В душі зосталась темрява,
а навкруги сумне буття.
Немає ні майбутнього,
ані надії на життя.
Не хочеться так жити,
та смерть така страшна.
Лиш чутно слабі звуки,
свого серцебиття..

Автор: Darkness

   Коментарі »

Ніжним дотиком…

Ніжним дотиком, лагідним поглядом
Заворожила, приворожила, зі сну збудила і цвітеш.
Весняною квіткою крізь сніг пробилася,
Причепурилася і ростеш.

Стомлене холодом, вітром, негодою
Все оживає, вальсом кружляє, і на свій танець запрошує нас.
Серця схвильовані, очі закохані…
І на хвилину, зупиниться час.

Все, що приховано серцем закоханим,
У поцілунку проллється дощем.
Взявшись за руки, невпевненим кроком
Межу заборони разом перейдем.

В ніжних обіймах поринемо в всесвіт.
У всесвіт бажань, заборонених мрій.
Життя починається, біжить, озираючись
На сіру буденність звичних подій.

Автор: Колодій Олександр

   Коментарі »

Навіщо я ще жива,
Як я вже померла, серце замерзло
і свічка погасла.
В душі поразка, і сонце загасло
Невже сон це все?
Життя ніде немає,
душа моя вмирає.
І вдаль мій голос так гукає,
і ранок уже світає,
і в дрож мене кидає
Невже прокинулася я?

Автор: Вікторія Миханів

   Коментарі »

Сторінки: 1
Додати вірш