Вірші  » пейзажна лірика.



Із серії «Спів Карпатських гір»

Я ДО ТЕБЕ ІДУ
Обережною стала.
Приховала довіру під серцем.
Оминувши незгоди,
Знов крокую назустріч весні.
Ти на мене чатуєш,
В тім краю, де дзвінкі, бистрі води,
Де долина нарцисів,
Зачекалась на наші сліди.

Я до тебе іду,
В мережаній прозорій сорочці,
По зеленій траві,
Повз безмежну красу полонин.
Щоб вершини Карпат,
Зазирнули нам з неба у очі,
І легенду щасливу,
Сповістив на зорі Синевир.
2017

Автор: Тетяна Купрій Кримчук

   Коментарі »

Пройду, селом мальовничим ,
Воно-неначе диво!
Іду,і бачу як калинонька
Вітає поглядом здаля,
Рідне село, як тут красиво!
Синє небо,зеленая трава.
Поля,берізки та рівнини
Над річною зігнулася верба ,
Під сонцем золотії ниви.
І чутні співи соловя.

Автор: Аспрас Оля

   Коментарі »

Каньйон плете строкаті візерунки,
Стару фортецю бачу вдалині…
Ще пам’ятає Смотрич поцілунки,
Якими пестив милу навесні…

Замріяно хитаються дерева;
В тумані поховалися хати…
Щось заметіль роздмухує квітнева,
Кидаючи суцвіття з висоти.

Щасливий клич далекого дитинства
Навіює минулого думки…
І незабутню ніжність материнства,
І юності щасливі сторінки.

Сторіччя викарбовують малюнки,
Блищать смарагдом скелі вдалині…
Каньйон плете строкаті візерунки
І росами блищить по сивині…

Кам'янець-Подільський

Автор: Юрій Миколайович Цюрик

   Коментарі »

Сторінки: 123456789 › 
Додати вірш