RU UA

Netmik.ru - новый уникальный портал, на страницах которого вы найдете красивые фразы, цитаты, крылатые выражения, стихи различных тематик а также мысли и изображения которые вам обязательно понравятся! Разделы сайта постоянно обновляются, а каждый посетитель имеет возможность опубликовать собственные красивые фразы, стихи, фото и изображения в галерею. Делитесь своим мировоззрением, найдите новых друзей и первых поклонников своего творчества!

Последние записи в дневниках

Создай собственный дневник, просматривай дневники и профили других пользователей, комментируй и просто общаться.

08.01.2019 #Лелюк Максим

Володар суму

Мріяти про щастя, немов дихати найчистішим киснем високо над землею...
Посеред дивних думок, де тиша та лиш вітер розмовляють і краєвиди неймовірно дивовижні.
Прощання із минулим, що колись було, той сум у голові кружляє. Розважає...

***
Цікава річ - побачити людину. Людину від першої до останньої секунди. Таку цікаву, щиру, чесну. Без жодного відтінку фальші, уся її палітра відкрита назовні. Всередині все вибухає, приходить розуміння. І потім втрачаєш...
Гидотний присмак ранку, а за вікном нуар. Ось кава за сніданком, буденність.

***
Що є самотність? Відчуття... чи переконання у правоті вибору?
Застлали очі сірі хмари...Усе так світло навкруги, немов...Та чи важливо як, чому, коли всередині ці споконвічні чвари.

***
Солодка мить - побачити омріяне. Побачити...І зрозуміти, що це лише уява.
Я стільки раз хотів сказати кілька слів. Нехай звичайних і буденних. Втім, жодного - ні разу. Я повністю змарнів. До сказу.

***
відчувати гниття зсередини - неймовірна насолода.
Навколо повна тиша, і навіть світло спить. Це біль у голові і грудях так кричить.

***
Увесь залишок страху перетворюється на їдкий туман, який застеляє горизонти. Ти стаєш не в стані бачити, чути, відчувати.
Просте спостерігання, мовчки та нерухомо. Що буде далі - наразі невідомо.

***
Сумбурність думок є витонченною дизгармонією між розумінням та бажанням.
Зпорожніла шафа без речей. Забита цвяхами. Загублена у небутті. Наполовину втоплена у пеклі, а інша половина - ні...

0
08.01.2019 #Лелюк Максим

Незрозумілість

Фантазії створюють страждання. Із розумінням нереальності приходить дикий розпач. Він роз'їдає із середини, наче повільна отрута. В одночас із цим, це настільки солодкі мрії, що біль втамовується. І починається процесс залежності...

Омріяна, чудесна, неземна...Ти полетиш розправивши кремезні крила.
Я залишаюсь.
Яскравий сполох десь на горизонті, і ось нова з'являється краса.
Я задихаюсь...

0
08.01.2019 #Лелюк Максим

Мабуть це люди

Прокинутись і одночасно спати, із диким криком на вустах. Мабуть, потрібно руйнувати, ці стіни, залишки, всю ту вуаль в очах, нехай у снах, нехай це не реальність, та це єдиний шлях...Це насолода поєднання, буденність, мрії та слова. І сидячи на схід, до самого світання, в моменті усвідомити єднання. Торкання, поєднання, розставання. Можливо це кохання? У всіх неназваних світах. У кожного в очах зізнання. Закопаний у глиб нікчемний прах. Можливо, ця сторінка дня остання, статичне тло, чи може інстинктивніше? Бажання...На подиху, неначе птах. Це філософія вагання, покарання. Несамовитість сподівання, а еволюція - страждання. Без тями, без мети, без роздумів чому, коли, навіщо - у відповідь, лише зітхання. Мовчання. Забитий у труну останній цвях. У всіх неназваних світах. У всіх світах...

0
08.01.2019 #Лелюк Максим

obsession

Що треба, чи навіщо так. Або це невідомо, хоча...Можливо, так. Ніяк. Це себто як завжди. Зупинка, вийшов, завтикав. Пішов. Та не туди.
Там рук нема. Тепла задарма не дадуть та не обіймуть. І поряд навіть не пройдуть. Ти був колись. Тепер лише свідомість. На жаль і розуміння вже натомість...
І що? Надалі "А якщо?"?. Та знаків, цих, питання, купа. То як створити першу мить? І сумніви одразу, загадковість. Три тих бажання несвідомих...І знову сумніви, і знов цей острах бути вбитим. Як подолати цю гидку хвилину, де всі мовчать, де тем нема, а ти подібний на дитину. І острах ти чекаєш навмання. Що не присутній буде результат, що буде все із запалом забуте. І сподівання, на вустах загине. Крім у мені, такого більш ніде не буде. Можливо хтось, колись, та навмання...Наразі ні. Я там де був. На дні. Пішов у заслання.
І кілька слів, що пам"ятаю. Що наче пісня в голові у мене лине...
Я так хотів...Та слово перше, і зомлів. Пробач.
То так проекція руйнує? Та не буває аж таких обломів. Що подивився і усе. І дух перехопило, тіло заніміло. І кров. Та чарна річ. Під натиском у серці так заклекотіла...Все так бурхливо. Так назовні. Цікава дивовижність.Ще день, і майже Місяць в повні. Ще день, і я скажу усе...Що так давно у мене мерехтіло...

0
26.12.2018 #Смик Іван Миколайович

Кохання догорає ...

А серце буде битися , поки кохає .
В собі любов ще береже ...
Як той сірник - кохання догорає ,
Потроху тліє , доторкнешся то пече !

Прислухайся ! Серце тобі підкаже ,
Та на життя своє - ненарікай !
Що догоріло , час не повертає ,
А тих , кому байдужий , відпускай .

А ти , продовжуй жити далі !
Живи повільно і небійся змін .
Відкинь думки погані та печалі ,
А щось нове , отримаєш взамін ...

25 .12 .2018 р. © Іван Смик .

0
Сумно*

Сумно*

Знаєте? Так погано почувати себе не такою людиною, якою ти був раніше… Точніше : потребувати те ставлення людей до тебе, яке було раніше… Я не розумію, що в мені такого, що змусило всіх ставитися до мене, як до якоїсь жахливої тварини, чи ЩО? ЧОМУ ТАК ТРЕБА РОБИТИ??? Я дуже сумую за тими часами, коли я могла собі просто насолоджуватися життям. Любити все і всіх! Таке відчуття, ніби люди всі зговорилися зненавидіти мене! Але ж колись вони були моїми друзями! Дуже важко нищити людей, які раніше тобі були рідними… Звісно їм чогось це вдається просто…

6

Новые стихи

Раздел "Стихи" - лучшее место для молодых писателей и любителей поэзии. Стихи о жизни, любви, красивые стихи о природе... и еще много других тематик, все это вы найдете здесь.

Стражащий хохот ходит
И веки открываются тобой
Под час же миг -наружу
И быть ,лишь просто быть
Пожить,прожить,отжить
У солнца отражающего быль-застыть
Не ведать то,чего не может быть
Остыть,простыть и осязать
Любую магическую пыль
Условно составлять идеи
Принятий их решений-заслужить
Как можно дольше с сердцем выть
На зеркальный облик враждующей судьбы
А после вновь-умыть
Уже за полночь-и пора забыть
И жить,лишь просто жить...

0

Небо волнуется, а я вместе с ним,
Красивую девушку я полюбил,
Да вот в чем проблема, большая беда,
Девушка та не любит меня.
Парни говорят, "другую найдешь"
Красивее будет, с ней и уйдешь,
Полюбит тебя скорее она,
Сердечко тебе даст, и скажет да.
Но сколько пробовал забыть её я,
Ничего не выходит, нет покоя,
Так не могу, забыть вот и все,
Другой человек, люблю я её.
Вот и история подходит к концу,
Иду завтра к ней, признаться хочу,
И вот к ней пришел, и говорю,
"Давай будем вместе", Она:"не могу".

0

Уныние - мой лучший друг!
Уныние - со мной повсюду!
Но если захотят нас разлучить вдруг,
Сопротивляться я не буду!

Уныние - в моих глазах,
И в голосе моём дрожащем!
Уныние - в моих словах,
Да и во всём происходящем.

Уныние - как крик души,
Что рвётся, разрывая раны.
Уныние моё ты потуши,
Пока не угодил в эти капканы.

Не вижу смысла что-нибудь пытаться,
Когда мы к смерти на пути.
И если нет желания остаться,
То дальше можно не идти.

1

Последние обновления галереи

Ты красиво рисуешь от руки, создаешь 3D шедевры или дизайн, то этот раздел именно для тебя! Поделись своим творчеством в галерее, получи отзывы, советы и новых поклонников.

Новые красивые фразы

В разделе "Красивые фразы" размещены цитаты, высказывания известных людей и просто философские взгляды на жизнь, красивые фразы о любви и жизни, грустные и другие фразы.

Кидай свои глыбы сомнения в пропасть безразличия

0

Натура человека такова, что ему надо что то потерять, что бы понять, что это что то, для него действительно когда то, что то и значило, а может даже и значит и до сих пор, только никто уже не слышит...


Сaмый бoльшoй нapкoтик в жизни - этo пpивязaннocть к людям... Κoгдa oни иcчeзaют, нaчинaeтcя лoмкa...


В моей жизни было и будет всякое, но со мной люди чаще смеялись, чем плакали...


Я думаю о смерти больше, чем другие люди, это, наверное, потому что я люблю жизнь больше, чем они...©


Если есть проблемы, то надо их решить- а если проблем нет, то надо их создать и расхлёбывать.

0

Расскажи друзьям!