RU UA
Владислав Красса фото

Астрологія.

последний визит 2 года назад

Последние записи в дневнике

31.08.2012 #Владислав Красса

Із рук твоїх

Із рук твоїх отруту випить ладен,
Щоб вгамувати цей душевний біль.
Лиш не кажи, що настрою підвладен,
І що лукаво сиплю в рану сіль.

І сіль потрібна. Як без неї жити,
Коли все прісне, сіре і безлике?
Ти посміхнись, -- це горе невелике, --
І знов навчись в собі себе любити.

22.08.2012 #Владислав Красса

Как хорошо, что некого винить

"Как хорошо, что некого винить,
Как хорошо, что ты никем не связан,
Как хорошо, что до смерти любить
Тебя никто на свете не обязан."

Так само сам у натовпі пливу,
Ніхто мене не чує і не бачить.
Ще не сміюся, та уже й не плачу.
Іще живу, та наче й не живу.

Давно проплив свої “півсотні три”.
Багато? Мало? Тільки знає небо.
Та грізний голос промовля згори,
Що свою ниву доорати треба.

Ця оранка, засів, усходи, цвіт,
Онде на обрії з’являються обжинки,
А дні народження (як за півсотню літ)
Щось дуже вже нагадують поминки…

Немає тОму краю і кінця,
Тихіша пісня, запалу не стало.
Багато ласих слави і вінця,
А хрест свій нести, то охочих мало.

Немає діла, де багато слів.
Не треба й крику, бо захрипне голос.
Я ж може хоч дітей своїх зігрів,
А може й ні, лиш витрусився колос.

Так само сам у натовпі один.
Як упаду -- ніщо не допоможе.
А жити ж скільки років? Чи годин?
Для чого? Як? -- Все ні на що не схоже.

Так само сам у натовпі іду.
Не бачу світла, голосу не чую.
Хоч би сказали: «Хепі бьоздей тУю!»*
Або спитали: «Хау ду ю ду?».**

"Как хорошо, что некого винить,
Как хорошо, что ты никем не связан,
Как хорошо, что до смерти любить,
Тебя никто на свете не обязан."***

03.07.99 р.

* С Днём рождения! (Happy Birthday to you!) англ.
** Как дела? (How do you do?) англ.
*** Русский текст И. Бродского.

17.08.2012 #Владислав Красса

Роздум

Життя моє дивне, неначе наснилось,
Чого ти так швидко під гору скотилось?

А думи і мрії над полем зависли.
Чого ж мені серця до болю не стисли?

Щоб жив і не п’явся, усього боявся,
Щоб горбився-гнувся, а думать не брався,

Щоб плани партійні звитяжив удвічі,
Щоб правди ніколи не мовив у вічі,

Щоб цвів, як похвалить начальство пихате,
Радів, що не вигнали з власної хати,

Радів, що не слухав пісні наші вільні,
В’язниці не знав і не вмер в божевільні…

Нічого не бачив, нічого не вдіяв.
А думи і мрії вже вітер розвіяв.

Лютий 1993 р.

10.08.2012 #Владислав Красса

"Оглянись, незнакомый прохожий"

ЗУПИНИСЬ ХОЧ НА МИТЬ

Я зустрів сам себе: ось хлопчина веселий, співучий.
Він – це я. Чи не я? Від питань забриніла душа,
Спогад враз задзвенів, як струна, звук печальний, тягучий…
Може в хлопця спитать, чи не треба – він так поспіша?

Зупинись хоч на мить, незнайомий мені перехожий,
І дозволь у тобі давній спогад про себе впізнать.
Ти такий молодий і нітрохи на мене не схожий –
Дуже важко себе через стільки рокІв пригадать.

Ми жили і росли, і співали, і небо всміхалось,
Квіти пахли, цвіли, і до наших тягнулись долонь,
І не плакали ми, а раділи – що сталось, те сталось,
І плекала весна у серцях нам любові вогонь.

Як давно це було! Так давно, наче й зовсім не бУло
Листя жовте згребли і спалили – розвіявся дим,
Попіл голову вкрив. І не зчувсь, як життя промайнуло.
Вже на серці зима. Невідомо те все молодим.

Перехожий спинивсь і запитливо дивиться в очі.
Чи знайдуться слова, щоб усе пояснити йому?
Чи помОвчати мить? Зрозуміє (як дуже захоче!),
Він – такий же, як я, тільки років із тридцять тому.

Він живе і росте, і співа – молодий та пригожий,
І вітають його квіти подихом ніжно-п’янким.
Та життя пробіжить, скоро стане на мене він схожий –
Листя жовте згребуть і підпалять, розвіється дим.

Зупинись хоч на мить, незнайомий мені перехожий.

Зупинись!

Хоч на мить!

Новые стихи

Оригінал
Не сразу, но нашлось не то, что мы искали.
Леонид Либкинд.


Поетичний переклад

Нарешті ми знайшли, але не те, що треба.


Злий пес хотів мене вкусить зухвало,
Та жінка з усіх сил його тримала.
Я добре зрозумів у ті хвилини,
Що жінка — це найкращий друг людини!


Оригинал
В беседе ни о чём придерживались темы.
Леонид Либкинд.


Поетичний переклад

В розмові ні про що дотримувались теми.


За мотивами І. Губермана

Не даремно тонули ми в крОві,
не даремно жилИ так убого;
бо немає відваги й любові
у того, хто лишився без Бога.


За мотивами І. Губермана

Умільці виходів і входів,
прудкі, уїдливі, настирні
євреї є у усіх народів,
а у єврейського — без міри.