RU UA
vogabonde фото

пою и пишу

последний визит 1 неделю назад

Новые стихи

Я не помню, как стал твоим другом,
Но запомнил, как сделался сволочью.
Как носил тебе воду в кастрюлях
И валялся под лестницей в полночь.

Как из крана черпал помои,
Как наутро выламывал двери.
Я затягивал кожу над локтем,
Избегая брезгливых соседей.

Ты простил бы коварство матери
И меня за те метки из щелочи.
Я не помню, как был тебе братом,
Ведь сейчас я последняя сволочь.

21.11.22

comment Комментарии (0)

Ты — русский, а я — свободная,
Я истины мелкая дрожь.
За досками в избах голодные
Заточат и зубы, и нож.

Ты — русский, а я — чужая,
Привыкла смотреть свысока.
Не стану сдаваться без битвы —
Не знала оков рука.

Ты — русский, ты рабской крови.
Собаке собачья смерть.
От горького привкуса воли
Мечтаешь свой рот оттереть.

Ты — русский, а я — демократия.
Я голос, коптящий ложь.
За страхом, сгибающим спины,
Воспрянет заточенный нож.

19.11.22

comment Комментарии (0)

Ти фанатик усього червоного,
А я винайду блідо-чорний.
Уздовж берега замість крейсера
Колихається марево човника.
Замість зопалу вирваних крилець
На руках колисаю шрами.
Це не суще, то просто видиться.
А між нами понині хмарно.
Сан-Франциско потоне у спеці,
А в Парижі насунеться злива.
Ми з тобою будь-де у безпеці,
Якщо тільки обоє щасливі

18.11.22

comment Комментарии (0)

Забери з собою далеко,
Якщо тільки до мене повернешся.
Забирай і в мороз, і у спеку.
Якщо віднайдеш і усміхнешся.

Забери як масивну валізу,
Я справді не варта болю?
Сніг на грудях тягне донизу
І малює на скронях долю.

За вітри, океани і ріки
Я могла б випити знову.
Та стрибаю зі стелі на стріху
І підтримую прісні розмови.

Заплющаю знекровлені віки,
І мене пожирає пліснява.
Я знеструмлена, вимкнена, стиснута.
Я просочена згноєнним листям.

Завітай без букетів і жартів.
Ти десь чув моє справжнє ім’я —
Я для тебе синонім краси,
А для мене ти завжди «сім’я».

14.11.22

comment Комментарии (0)

Мене ніяк не звати
І нікуди не кликати.
Я незалежний
І незламний. Відколи
Не жадаю ночами зникнути
І не слухаю Боуі по колу.
Я — розлоги.
Я чиста постіль.
Я не сфера.
Я квіти у просторі.
Я повітря нічного шосе.
Я не тлію під лезами осторонь.
Я не лінія білого пилу,
Я не картка державного банку.
Я твої корабельні вітрила,
Я безхмарний морозний ранок.

16.10.22

comment Комментарии (0)