Твій голос як наркотик у моїй крові,
Без нього забуваю дихати раптово,
І задихаюсь в цілковитій самоті.
Ну, і досі ти мовчиш,
Хоч ні, не говори нічого.
Без тебе жити так мене навчиш,
Ти пІдеш, та не залишиться в мені живого.
Твої слова - як сильні сигарети,
Наповнюють з середени, й навіюють дурні думки.
Розповідав ти всі свої страшні секрати,
І ми на них повісили, разОм, важкі замки.
Скажи мені, бувай,
А ні, то залишись зі мною,
Прижмусь до тебе, скАжу, "зачекай".
Та ти розвернешся широкою спиною.
Я буду бачити твій силует,
Що швидко віддаляється від мене,
Та я запам'ятала твій портрет,
І інколи так хочеться назад, до тебе.
Ти більше не прийдеш,
І більше ти не скажеш навіть слова.
В моє життя ти просто не ввійдеш,
Я не переживу, ось-цього всього знову.
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись