Але станом на зараз — війна.
Не питай, чом ночами не сплю,
Чим сполохана містом блукаю,
Захлинаючись кров’ю зі сміху.
Як зозуля дротами на ранок
Підлатаю спотворену стріху.
Сповиваю духовну основу
Непорушне ідейне гніздо.
Щодо завтра провадимо мову,
Зігріваючись терпким вином.
Ти благаєш про смерть в безгомінні,
Я живу серед попелу мрій,
Чорних рук, білих крилець сплетіння,
Пристрасть серця, невпинний двобій.
Як вертатимеш в грудні додому,
Не полиш полуниць і квіток.
Мені лячно дивитися вгору,
Я нажахана смерчем думок.
І все те, що колись ти промовив,
Відтепер лиш суцільна луна.
Щодо завтра провадимо мову.
Але станом на зараз — війна.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись