У мене в шухляді захована купа каблучок.
На жаль, обміняти я їх вже ніколи не зможу.
На згадку про наші довічні дитячі заручини
Залишиться лагідний погляд крізь сльози ворожі.

Памятаю, почула від тебе блаженну промову:
«Mon ami, моя рідна, розлуки то просто дрібниця.»
І все, що пізнала, наразі ховаю в шухляді,
Благаю, ami, отямся, отям і спинися.

Так прикро, я млію від кожного теплого слова.
Ти знаєш, я з лютого наче заклякла мішень.
Вбачаючи день, зруйнуюся в сутінках знову,
І лишень прошу не співай з нею наших пісень.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись