Він покохав не зовнішність твою
І навіть не характер, не манери
Він закохався в посмішку ясну
які мовляли лагідні слова вустами
І навіть через сотні тисяч літ
минатимуть так швидко ті години
але ту посмішку не зможе він забуть
Вона була занадто щира , як в дитини
і очі сяяли від щастя , палало полум'я в очах
Для нього випромінювала щастя
Втратити її - його найбільший страх

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись