Випадкова зустріч нас тоді звела -
Ти була так чиста, ніжна і свята.
Я кохав і вірив у всі твої слова.
Ти була для мене – вічність ціла.

Ти втікала й з нову вертала назад –
Я ж чекав і вірив що для тебе друг,
І ночами марив і хворів, любив.
Ти не розуміла а я промовчав.

Шляхи розійшлися, доля розвела
Та для мене рідна ти завжди була…
Час стікає стрімко, в нас його нема
Та в житті моєму ти була одна.

Я ночами марив, вірив в чудеса,
Та ти не вернулась. Ти просто пішла.
Таємницю серця не збагнути нам
А час залишає дію лиш словам.

Так минають роки, час пливе до дна
Та пам'ять про тебе досі ще жива.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись