Такі ж самі як ніжні уста,
Ми з тобою живемо не в Відні,
Ми не бачим красиві місця,
Коридори єднають сильніше,
Цілунки здаються палкими
І життя стає цікавішим,
І пишуться знову картини,
Вже слова не здаються пустими,
І розмови стають наче рідні,
Із вуст пробиваються рими,
Не такі вже й холодні як стіни,
Грію руки твоїми руками,
Радію, що вип'ємо чай,
Я знову заграюсь словами,
В цих словах ти себе відшукай.
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись