Star shopping українським небом

Де ти є? Почекай-но на мене ще трохи.
Я з’явлюся примарою слідом за першим промінням.
Покажу тобі все, що навчилась без тебе робити,
Як з чудовиська стала цілком собі гарним створінням.

Я не знаю її: вона гучно бажає здоров’я,
Потопає в плітках і шепоче на вухо відразливо.
І щоразу стискає міцніше руки на грудях,
Але головніше, що ви з нею навіть не сваритесь.

Хто я є? Цілковите презирство і купа лахміття.
Без одежі холонуть кінцівки, а вітер плутає волосся.
Врешті-решт, що я знаю, полишу рядками гранітними,
Ти в ладу, от і все, ти щасливий, нарешті збулося.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись