Вони вже ніколи не стануть старшими
Навічно залишившись в памяті нашій такими
Вони вже ніколи не стануть іншими
І тільки з фото будуть дивитися очима чужими

Вони вже ніколи не зможуть кохатися
В весняному сонці й вдихати свіже повітря літа
Вони вже ніколи назад не повернуться
Їхні хвилини закінчені там, дні вже прожиті

Вони ніколи вже більше не зможуть промовити
Не прийдуть на поріг до рідної хати, до сімї, до батьків
Тільки спогадами, що з роками притупленими
Будуть ще повертати у час, коли кожен з них жив.

Вони вже ніколи … вони тепер в світі іншому
Їх як жертву взяла ота ненависна, голодна війна
Та війна, що розгорілася у серці від зла чорному
Одержимому злом… що забрали людські життя

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись