Вибач мамо за те що не вберіг
Осипав цвітом сивиною із тополі
Любила ти мене до скону літ
Пішла залишивши журбу до болю

Твоє навіки всміхнене лице
На нашім фото з сумом пригадаю
Лягло пластом із пам'яті й свинцем
Чи зможу пережить журбу не знаю

Прости матусю й Господи прости
Предстала в твої руки Діва
З долоні будеш Господа нести
Свою любов до мого ще живого тіла

Дивлюся з болем в місячну блакить
Шукаю в небі нову зірку
Лети матусю, до Господа лети
До зустрічі в раю, хоч й справді гірко

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись