Ми живемо в іншому вимірі
Мелькають у вікні нічні полустанки
Люди навкруги вимерли
Затишшя страшне наче прірва з каміння
Літають вгодовані ворони
Тіло шукало від смерті спасіння
Та вбили його коршуни
Не коршуни навіть а безликі гієни
Спробувавши на смак крові
Впускають у тіло пальці гангрени
Отримують насолоду від болю
Плаче ледь чутно живе ще дитятко
На тілі розхристаної матері
Шукає тепла її янголятко
Стікає кров по скатерті
Ще мить і застигнуть очі на небі
Хоч рано ще зовсім вмирати
Сміється орк піддавшись потребі
Лягає поряд він спати
Немає нічого в душі він святого
Хоч має людське обличчя
Життя не варте для нього нічого
Валяються тіла вздовж узбіччя
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись