Немає часу. Тремтить природа
Завмерли річки і не співають пташки
Знищені будівлі від вибухів, вижити лише спроба
Вибиті вікна і розбиті чашки
Немає життя, скрізь понурі лиця
У містах і у скверах дерев'яні хрести
Не співає а плаче в сквері тім горлиця
Поміж могил кружляють криваві стежки
Плаче там дитя і гукає, мамо
Та не чує мати наче тихо спить
Розірвана катом під церковним храмом
Прибігла до бога, так душа болить
Там на сповіданні якась молодиця
Вся розбита горем пала долелиць
Носить попід серцем немовля Оксана
Та немає спокою, смерті лиш кортить
Познущались з тіла похотливі орки
Душу розірвали, в них нема Хреста
Як носить під серцем немовля когорти
Це її дитина, та душа пуста
Як родить дитину п'яного шакала
В чому завинило ненароджене дитя
Мала би ті сили, руки вже б наклала
Прокляті ті люди прокляте життя

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись