Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали.
Та й то то було б нічого, якби їм було до лампади.
Глухий як у дзеркало себе вздрів, то не знав за шо сі з радості хапати.
Сліпий як у цимбали забубонів, то всі позбігались, нігде серед хати стати.

Не може глухий по ночах спати, бо такий уродливий.
Не може сліпий перестати грати, бо такий устидливий.
Через тую славу добре собі у гречку плигали.
Насіяли тілько зерна, саранча були їх румигали.

Тілько голодних ртів, хоч бери та дій волів.

Рішили глухий із сліпим вернути голоблі.
Не захотіли вони такої славної долі.
Комусь добре і в подолі,
А хто хоче най лізе дгорі.

Тілько ціна за то може бути велика,
може принести многоя лиха.
а може принести многая блага
Та аби взнати, потрібна відвага
Як сти готові ночами не спати,
то гайда дзеркало на дзинбали міняти.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись