Піднімає руки до сонця
Просять губи собі долю
Вітер пече до самого донця
І тремтить серденько від болю
Ой ти мамо, моя Нене
Захисти мене від болю
Попрохай для мене мамо
Правду й волю
Зачерствів холодний ранок
Засльозила ріка у тузі
Зачекай не йди світанок
Гинуть друзі
Дай їм часу до світання
Дай їм час щоб дім наснився
Не спіши немов востаннє
Дай їм часу помолиться
Піднялися справжні вої
І нема страху на лицях
Щоби смерть пізнать в двобої
Слави справжньої напиться
Затиснули міцно волю
І зійшлися на світанку
За свою і нашу долю
Вони бились доостанку
У степу у тім широкім
Вщент порізаному в дорогах
У бою з катом жорстоким
Була наша перемога
Ой ти мамо моя нене
Ой ти мамо моя рідна
Пригорни мене до себе
Ти мені так необхідна

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись