На "Майдані" сталося те чудо,
про яке так мріяв наш Кобзар.
Вільні люди, вільна Україна
ніби й вправду вирвались з "кайдан".
Та не так-то просто все буває,
щоб народ віками животів
і на раз, зібравшись на "Майдані"
все зробив, чого раніш хотів.
Може б так і сталось, якби люди
йшли на площу не під прапори,
а під власні ті переконання,
що їх предки їм передали.
І якби ж на цих переконаннях
гуртувавсь народ наш у низах,
то не треба було б на "Майданах"
"шоу перемоги" сотворять.
Чудо перемоги ми вже бачим :
ціни стрімко попливли – то жах!
в обіцянках даних на "Майдані"
"нова влада" потерпіла крах.
Крах не в тім, що дані обіцянки
виконати просто не змогли,
а у тім, що їх вони давали
лиш для того, щоб перемогти.
Перемігши, "нова влада" стала
від "корита" стару відтіснять
і сама як та свиня -плюгава
своє чрево сито набивать.
Підкорившись спразі апетиту
і забувши зразу ж про народ,
"нова волада" почала жиріти
і робити свій переворот.
А чи дійсно влада ця є нова?
Зовні ніби так, але на жаль,
суть цієї влади “помилкова”,
вона служить тим, в чиїх руках.
А вона в ручищах капіталу.
він диктує, що і як робить
і тому, народе мій бідовий,
не чекай від неї краще жить.
І доки ти терпітимеш цю владу,
надалі позволять їй жирувать,
мрії на краще полиши позаду,
нащадкам далі прірву готувать.
Тому прошу народ тебе проснися,
повстань і знову вийди на Майдан,
на тих “панів”, як треба, розізлися
й на захист України - твердо стань! 1 вересня 2005 р.
Поділитися
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись