На якій б станції
Ти не вийшов.
Вночі,в мерехтливих танцях
Міста зі своїми вогнями,
Людина засинає..
І баче сни.
Місто уві сні-гряди,суцільні гряди
Невгамовного,неспокійного
моря,
Де море - символ життя,
А ти - найолюбленіший серед живих.
Сірим маркером
По гребенях зеленої хвилі
Проводить життя.
Місто кричит тобі: "живи,
живи, живи і ще раз живи,дорога."
Місто в тобі не живе,лише орендує кімнату,
Де по ночах
В агонії
Царапає стіни до крові,
Де по ночах кричить від болі.
Місто.
Моє бідне місто.
Живи!....
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись