RU UA
Вірші і поезія українською мовою про любов та довіру, дружбу і життя - гарна можливість поглянути на світ з іншої сторони, відчути почуття інших людей у мелодійних рядках красивих віршів. Сумні вірші - красиві слова, що виражають проблеми тих хто так близько, але зовсім нам незнайомий... і часто можна побачити, що ви не одні у цьому світі. Тут кожен може поділитись власними красивими віршами та оцінити інших.

Летять роки як птахи, день за днем
Чи сяє сонце, чи гуляє вітер
Життя іде, мов хмари під дощем
Де кожен день, це мить, художній витвір

Не знаю я, зустріну тебе знов
Хоча б на мить, на промені дороги
Почути б голос твій у натовпі розмов
Напитися тебе, мов з джерела вологи

Не марю я тобою, та болить
Не плачу за тобою, лиш зітхаю
Я подумки шукаю алгоритм
Що ти живеш, ти поряд, відчуваю

comment Коментарі (0)

Колиска серця завмерлого крижаного,
Тихо бродить холодний силует.
Моє старе місто, а він ходить по ньому,
І шукає мій пильний портрет.

Пустий рай, будинок привидів та льоду,
Але луна дарує мені надію.
Потрапив в пастку по-середині коридору,
А обличчя дивляться, і радіють.

Спостерігач кликав хлопчика за ним;
І блиск очей...той був кругом.
І він сказав йому голосом міцним,
Що йдуть туди, де рай за вікном.


Вибравшись від обіймів буденності,
Я запитав:"куди ж я йду?".
Він сказав:"Це твій шлях до смиренності",
Відчиняючи двері в пустоту.

comment Коментарі (0)

Холодне моє ти перше кохання
Складно так, знаєш, що мов останне.
Віра в любов, як в казках і приданнях.
Тонути у спогадах і сподіваннях,
Смак тютюну на губах залишає -
Його дурна звичка в часи ті вертає.
Забути, йти далі - не просто, сам знаєш,
І в інших очах його знов згадаєш.
А серце болить, бо грало із лезом,
Так тяжко міняти колишнє протезом.
Будь сильною, дівчинко, будь обережна-
Біль від розбитого серця безмежна.

comment Коментарі (0)

Мій друже, схоже, приходить кінець —
Смертельний затишок в цю хвилину.
Звісно, ти славний хоробрий боєць,
Але ми йдемо по загубленій стежині.

Ти очолив наш останній похід
Через борг, який змушує нас йти.
Ти не думаєш, що зникне твій слід,
Навіть якщо нема нічого, крім темноти.

Я буду захищати тебе від ворогів,
Коли не буде місця зробити крок.
Я пролию кров крізь скрегіт зубів,
Поки не пролунає тріск кісток.

Коли я програю, то тебе покину,
Бо тіні мене заберуть в неволю.
Смерть уже цілує мою спину,
Але я позбавлю тебе від болю.


Я заплямований без надії на спасіння,
Я відмовився від клятви захищать тебе,
Ох, закінчи с цим жахом без сумління,
А інакше і тебе зі мною погребе.

Все закінчено, а я пожертвую собою,
Щоб і далі дихало твоє життя.
Тримайся за цей край рукою,
Коли світ забуде моє ім'я.

comment Коментарі (0)

Чарівна незнайомка що прийшла
ти швидко моє серце полонила
красива та чомусь така сумна
мої надії поглядом розбила
був неправий, пробач мої слова
та все ж прошу про зустріч королево
твій погляд чистий як річна вода
але на мене дивиться сталево
так вабить твій прекрасний ніжний стан
обличчя чарівніше від світанку
побачив й зрозумів що я пропав
твій образ в голові безперестанку
став сірим, непривітним білий світ
красуне, тільки ти моє спасіння
з тобою я злетів би до орбіт
відчув би знову серця тріпотіння
приходь, тебе чекати буду я
в кафе у центрі, через дві години
не ігноруй, прошу, Вікторія
раху ю я до зустрічі хвилини
Автор вірша: Анна Ходіс

comment Коментарі (0)

Осінній вітер завмирає
Жоржини свій ховають цвіт
Під небом що тепер палає
Втонув у попелі цей світ
Війна, її сюди не звали
Багряне сонце завмира
В одному із сумних підвалів
Гучна мелодія луна
Красуня хлопця обіймає
Він незважає на слова
А вона подумки зітхає
Її окутує журба
Байдужа? Каже що кохає
А погляд як холодна сталь
Чому я з ним сама не знаю
твердий як той гірський кришталь
Люблю його прекрасні очі
Люблю цю посмішку лиху
Я гордість розірвала в клоччя
Змахнула дівчина сльозу
тепер як свічечка згасаю
Що каже те я і роблю
Себе уже не пам’ятаю
Але ж люблю його, люблю
Дзвенить бокал, залите горе
І звуки бомб вже не страшать
Раптовий спалах, крові море
Ніхто не хоче помирать
Бліда красуня посміхнулась
- Я знаю зілля чарівне
- Ти мавка – дівчина жахнулась
Згинь нечисть, геть, облиш мене!
Ти ж хочеш, люба, допомоги
Любовне зілля дай йому
І щезнуть всі твої тривоги
Разом з питанням цим: чому?
- Ну як ти? – подруга питає
- Тут Мавка… - пляшку відкида
- Повір, нікого тут немає
- Неправда – дівчина рида
Пурпурним блиснула будівля
Її виносять на руках
Раптово падає покрівля
Сидить красуня у сльозах
- Ну як, устигли забрать клунки?
- Не рюмсай, так. Спини свій плач
Це крапка, досить цих стосунків
- Я щось розклеїлась. Пробач
Запахло смаженим в повітрі
Костір і їжа, спати час
Мені життя таке набридло
Кінець, немає більше нас
Настане ранок, зникне горе
Піду вперед уже сама
Аж раптом стихло все навколо
І крик: закінчилась війна!

Автор вірша: Анна Ходіс

comment Коментарі (0)

Чарівний день прониклі ночі
Скажи мені чого ти хочеш
Я сяду нишком на край ліжка
Ти пригорнися ніжна кішка
До чого зараз ця промова
Твоє життя то є основа
Твоє життя
Ти обіймаєш, теплий вечір
Ніжно цілуєш мої плечі
Для нас з тобою сяють зорі
Вони як лід такі прозорі
Вони пророчать добру долю
Де поруд завжди ми з тобою
Я і ти
Ти обіймаєш це на вдачу
Ти посміхаєшся я плачу
Твій погляд не дає покою
Ці поцілунки під луною
Ти справді невгамовна, яскрава і природня
Я пригортаю твої руки, немає часу для розлуки
Мої думки про нас з тобою
Ці поцілунки під луною
Наше життя тече як річка
А ти яскрава моя стрічка
Ці зустрічі з тобою, що не дають мені спокою
Ти поряд, ти моя кохана
Моя єдина і бажана

comment Коментарі (0)

Я залишу тебе в своїх спогадах
Як частинку сюжету про літо
Заховаю далеко у серці
Мені ніде тебе більше діти
Зустрічатимемо разом ми ранки
І під ковдру ми разом пірнемо
Закружляємо в сонячнім танку
Приголомшимо ту всю богему
Посміхнися на мить моя мила
І залишся назавжди зі мною
Ти сама так того захотіла
Щоб не мало серденько спокою
Будем в танку ми разом кружляти
І до зорь будем разом летіти

comment Коментарі (0)