RU UA

Знаєш, я згадую тебе....
Щодня..
І в цьому вина є, твоя ...
Знаєш, я часто згадую усі твої слова..
І від тих спогадів,
Як ніби від вина, стаю хмільна...
Знаєш, мої очі тепер мають колір осіннього суму..
У душі ж моїй холод тепер..
На очах моїх сльози..
Бо я..
Я чекаю ще досі від тебе листа..
Ну чому ж я не можу забути усе ?
Ну чому ж, ти скажи, я ще й досі кохаю так сильно тебе?
©Чуєва Єлизавета
7. 08.22

comment Коментарі (0)

Ти скажеш: "привіт" на моє "прощавай",
Мене що кохаєш за правду вдавай.
Брехня твоя - мої догани,
Сварок гучних діють вулкани.
Ти любиш мене - я люблю життя,
З тобою лиш сльози - моє майбуття.
На коліна знов станеш, будеш просити,
Дурепа - я знову прийму твої квіти,
Ромашки красиві: як їх не прийняти?
У воді мого нещастя будуть стояти.
Ти скажеш, що винна у крові й синцях -
Прошепочеш мені на вухо в гостях.
А я промовчу про біль від синців,
Адже за словами старих мудреців
Не можна виностити сварок з хатини
І, що щастя жінки в чоловіку й родині.
Беззвучні мої крики "Горіти тобі в пеклі!"
Сімейне наше щастя, я - ми вороги запеклі.
Кайданням страху сковане серце жіноче
І кіт сумно на колінах муркоче.
Родина в нас є: байдуже за вікном сонце чи злива,
То чом щастя є, а я - нещаслива?

comment Коментарі (0)

Я стояла з тобою
На краю синього моря
Ти дивився в даль
А на моєму серці горе
Забери ж море всю печаль
Та віднеси далеко в даль
Я не хочу більше жити в цій війні
Та вихід є— тримай
Піти самій у даль, щоб змити всю печаль
Але душа не вимиється ніколи
Від жаху, що настав
А серце немов сталь
Не лишається живого місця
Колись можливо відійде печаль
Та не назавжди
Знайдеться той, хто тишу всю порушить
Та дорого буде від цього відійти
А в серці знов зародиться печаль…

comment Коментарі (0)

Але станом на зараз — війна.
Не питай, чом ночами не сплю,
Чим сполохана містом блукаю,
Захлинаючись кров’ю зі сміху.
Як зозуля дротами на ранок
Підлатаю спотворену стріху.
Сповиваю духовну основу
Непорушне ідейне гніздо.
Щодо завтра провадимо мову,
Зігріваючись терпким вином.
Ти благаєш про смерть в безгомінні,
Я живу серед попелу мрій,
Чорних рук, білих крилець сплетіння,
Пристрасть серця, невпинний двобій.
Як вертатимеш в грудні додому,
Не полиш полуниць і квіток.
Мені лячно дивитися вгору,
Я нажахана смерчем думок.
І все те, що колись ти промовив,
Відтепер лиш суцільна луна.
Щодо завтра провадимо мову.
Але станом на зараз — війна.

comment Коментарі (0)

Ти знайдеш те, чого шукав в житті
І знову будеш ти щасливий
і дивлячись на хвилі ті морські
забудеш як раніше були хтиві

Ти будеш вірний сам собі
зумієш постать свою полюбити
і ввечері під хвилі ті морські
напишеш вірш, який не зможеш потім розлюбити

Напишеш про кохання безперечне
або ж напишеш що в душі
І не згадаєш більше ти той вечір
Коли сидів на самоті

думки самотні і квартира теж
і навіть час тебе вже не лікує
ти свою гордість не бентеж
одного разу тобі другом послугує

comment Коментарі (0)

Ніщо ніколи не буде прекрасним.
Ти падаєш,
Я падаю.
Наша любов помалу тане
Солодкі слова й увага не гріють душу,
Більше не ціную твою душевну пущу.
Більше не манять твої очі всюдисущі.
Все змінилось в корінь
Тебе немає,
Мне немає.
Ми як фантоми реалій .
Ти давно зник
Я помалу зникаю .
Більше ніщо так не манить.
Як ти й твої принади.
Але можливо я знову нам збрехала.....

comment Коментарі (0)

Я буду пливти за течією.

Що буде те буде.

Те що зроблене не можна змінити.

Повернути його погляд не можливо.
Випита чашка гарячого какао.

Не буду приховувати що мені не боляче, бо насправді мені надзвичайно боляче.

Я б хотіла повернути його. Я б хотіла змінити те що мертве і забуте. Сніг розтанув. Його погляд вже втрачений. Мені боляче але так має бути. Треба жити далі. Я не зможу приховати цей біль. І я скажу відверто мені сумно без тебе, але все гаразд це все пройде. До тебе я жила і після тебе буду жити. Втрачене не повернути. Мертве не воскресає.  Його ніжний погляд..... Наші поцілунки назавжди забуті і втрачені.


холодна кава
холодні руки
холодні сльози
холодні ми з тобою
холодні наші почуття
холодні ти і я
холодний розум
вогонь загасити ми не встигли
опік серця, душу ми спалили
відчуваю що згасаю
горить вже все навколо
люди бігають, кричать доволі
я горю, ти гориш зі мною
ти кричиш, я мовчу.. чудово
не відчуваю вже нічого
згоріло все.. згоріли ми з тобою.

comment Коментарі (0)