RU UA

Ну, не мовчи, скажи хоч слово,
Твій голос як наркотик у моїй крові,
Без нього забуваю дихати раптово,
І задихаюсь в цілковитій самоті.

Ну, і досі ти мовчиш,
Хоч ні, не говори нічого.
Без тебе жити так мене навчиш,
Ти пІдеш, та не залишиться в мені живого.

Твої слова - як сильні сигарети,
Наповнюють з середени, й навіюють дурні думки.
Розповідав ти всі свої страшні секрати,
І ми на них повісили, разОм, важкі замки.

Скажи мені, бувай,
А ні, то залишись зі мною,
Прижмусь до тебе, скАжу, "зачекай".
Та ти розвернешся широкою спиною.

Я буду бачити твій силует,
Що швидко віддаляється від мене,
Та я запам'ятала твій портрет,
І інколи так хочеться назад, до тебе.

Ти більше не прийдеш,
І більше ти не скажеш навіть слова.
В моє життя ти просто не ввійдеш,
Я не переживу, ось-цього всього знову.


Не питай, чого сумно на серці.
Ти приніс чорний колір веселці.
А в очах заблищали не сльози -
То сніжинки розтали з морозу.

Розкажу я південному вітру
Про любов нашу ніжну і світлу,
Що її вберегти не зуміли,
Зимній холод до сеоця впустили.

Не питай...Слова втратили владу.
Записати в рядочок їх сяду.
Якщо рими у них відізвуться,
Вони іншого серця торкнуться.

comment Коментарі (0)

Кожен мусить залишати
Чудовий слід у житті,
Кожен має бажати
Таємних слів мудреців.

Ми бачим майбутнє,
Де природа співає
Про минуле як мутне,
І словами грає.

Слід у душі остається
У кожного із нас,
Комусь це даром вернеться
А хтось , стоятиме біля трас.

Треба стояти до смерті
Щоб тебе пам'ятали вік,
Люди в могилах то мертві
Які не здолали цей рік...

comment Коментарі (1)

Боже мій ріднесенький , що мені робити
Як мені за свою ріднесеньку ,богу помолитись
Мамо , мамочко рідненька чом ,ти мене покинула
Ти поїхала , на чужину
А дітей своїх на кого залишила.

comment Коментарі (0)

Why when do you love
And somebody is getting married
your life!
And he breaks it to you.
And the soul hurts and cries.
Cut the heart, cuts the pain.
And you - slowly wake up,
and there is only a shadow.

comment Коментарі (0)

Інші люди.Інший світ
Все чуже,поглянь довкола
Й ти далекий,сам не свій
Ти не той,не та розмова
Серце плаче.Біль не стих
Хоч колись все було добре
Повернися,озернись
Я ще та,побудь зі мною
Ти мовчиш та десь ідеш
А я слідом за тобою,
Але щось у серці жме
Ти показуєш рукою
На той шлях,що ти обрав
Я тебе не відпускаю
Знаю,все буде гаразд
Адже я тебе кохаю.

comment Коментарі (0)

Напишу вірш щоб ти мені не снилася,
Бо дуже страшно спати так,
Й нехай в тім сні ти вірною лишилася,
Та всеодно той сон поганий дуже знак

Ти скажеш, що від тебе я відрікся,
Вогнем спалив давно усі мости,
Але згадай, не сам коханням я попікся,
А зрадою й брехнею обпалила мене ти.

Нехай судити буде мене доля,
За те,що щиро я любив,
Якби напевне була моя воля,
То я б тебе у своє серце не впустив.

Пробач, вже не залишилось варіантів,
Ти змусила мене піти,
В твоїх очах побачив я багато фігурантів,
Мене на них свідомо проміняла ти...

Я знаю,знову ти когось полюбиш,
Присвячена буде йому душа твоя,
І обдуривши своє серце приголубиш,
Його,з бажанням щоб то був не він а я...

Тепер я спогад,все як ти хотіла,
Зійшли сніги,прийшла моя весна,
Тепла тоді ти мого просто нехотіла,
А зараз - вже й мене тепер нема..

nzr

comment Коментарі (1)

На землю тихо падав сніг
Вкриваючи поля і гори
так загадково окружило всіх
безмежне білосніжне море

Казкова ніч покрила все село
і сон уклав усіх у ліжко,
лише світилося одне вікно -
у крайній хаті ще горіла свічка.

Закутавшись в хустину, при свічі,
втираючи гіренькі сльози,
Читала лист старенька мати уночі,
й в душі у неї вирували грози.

Вже сотий раз читаючи рядочки
Напам'ять вивчила усі слова.
Вже сотий день чекаючи синочка
Сидить і тихо молиться одна.

Син написав, що завтра бій останній!
Бій вирішальний, бій не на життя.
Він пише лист цей вже востаннє,
І сльози ллються, ллються без кінця.

"Та Ви чекайте, мамо, щохвилини,
Моліться Богу, так як молюсь я.
Моліться мамо, бо молитва нині,
не раз іще врятує нам життя!

Сніги мели, ставали білі хати,
Всі довгі ночі і короткі дні
Біля вікна сидить старенька мати,
І дивиться у білу далечінь.

Минула вічність і прийшла весна...
Розтаяли сніги навколо,
а мати все сидить біля вікна
чекає сина : радості чи горя.

І знову землю огорнула ніч
безшумна, темна, чарівна...
та свічка не згора біля вікна -
надія невмируща і свята.

Так тихо стало навкруги,
лиш чуть легкий подих вітру
Десь недалеко, там за ворітьми
Висока постать тихо йшла, повільно...

Вернувся син з війни додому,
а мати спала при свічі.
тихенько впав з руки додолу
Останній лист, останній при війні!

comment Коментарі (1)