RU UA

і тоді, коли зупиниться наш світ
ти прийдеш навшпиньках..і розкажеш
як пройшла та ніч і той твій ранок
чи щасливим став у той світанок
чи немов би все завмерло?
і кохання вже давно померло
може ти помовчиш?
може ти підеш від мене?
йди. бо не передати, що діється з нами
у нас в обох душа покрилася льодом
до цього ми прийшли у двох
ми закінчили на цьому
більше боляче не буде нікому.

comment Коментарі (0)

між нами прірва
між нами так багато людей
вони всі такі злі й гнилі
в них немає своєї думки
у них немає душі і загалом серця
пишу тобі віднині,
що для усіх ми станемо чужими
для усіх ми будемо нудними
настане той жахливий час
як усе хороше пропаде із серця
ніщо не буде дивувати нас
і знову між прірвою залишимося стояти.

comment Коментарі (0)

звідусіль лунають звуки
звідусіль вночі я чую голоси
вони засіли в моїй голові

крім них нічого я не чую
крім них нема життя
немає гіркої насолоди

є лише біль, і знову біль як вчора
невичерпним залишилась її краса
її обличчя й врода

її душа й така тяжка тривога
мені без неї буде важко
мені без неї буде страшно

блукання лісом
загубила своє я
загубила і її

знову буде нереальність
знову будуть голоса
знову шукатиму себе

а я лише в тобі
шукати треба в глибині твоєї душі

comment Коментарі (0)

заходжу я у вану
та дивлюся в зеркало,
та бачу там
маленького хлопчика,
який з жахлм дивиться мені у відповідь.
пішла сльоза…
та більше тут не треба слів.
мені приєдеться йому пояснити,
що все не так легко та безболісно
але він слухать те не зобов‘язан…
він відвернеться від мене.
та пройдуть роки,
та він зрозуміє,
що все набагато гірше
ніж здавалося у ту мить…

comment Коментарі (0)

Війна прийшла найкращим склом...
Тепер не треба буде щось сумне творити.
Шукаючи плюси ми можем розуму лишитись.
Ніхто не хоче....
Світ весь проти...
Куди ж ти лізеш,
І дитя, і підліток?
І призиденти,
Що ви творите?
Чому не можете одні?

Війна прийшла...
А я письменниця.
Пишу своєму милому тепер...
Пробач за спробу неписемності...
Я забувала так тебе...
Буремний час,
Найліпше лихо,
Країни-сестри обнялись,
Але Росія
Як Кущу Мехмед малий...
Не в бік, а в серце, -
Нам кинжал.


Кров моя жила у тобі.
Загублений я знову в снах
можливо я любить не вмію,але без тебе кров моя.
Вже не така,вже повністю засохла і тільки ти додаш її життя.
Якщо не хочеш,то не треба
піду я дальше помирать.


У дзеркалі давним-давно уже не я .
І навіть посмішки , вже той давно немає ,
а є лише стурбоване дитя ,
яке весь світ , у чомусь дорікає.
Я бачу тільки силует , а серця того вже нема.
Є лиш кохання..... Та даремно ,
кохання того вже нема .
Тепер я прагну все забути ,
почати з чистого листа .
І навіть чути я не хочу , твого вечірнього дзвінка

comment Коментарі (0)

Вже інший стоїть на моєму порозі
Іди. Не вертай. Ти на вірній дорозі.
Вже інший у серці моїм сіє квіти,
А ті,що лишив ти...де маю подіти?

Вони не цвітуть та їх серце леліє,
Слізьми поливає,словами жаліє.
Не слухає розуму серце уперте
Не вірить,що те почуття уже мертве...

comment Коментарі (0)