RU UA

Війна прийшла найкращим склом...
Тепер не треба буде щось сумне творити.
Шукаючи плюси ми можем розуму лишитись.
Ніхто не хоче....
Світ весь проти...
Куди ж ти лізеш,
І дитя, і підліток?
І призиденти,
Що ви творите?
Чому не можете одні?

Війна прийшла...
А я письменниця.
Пишу своєму милому тепер...
Пробач за спробу неписемності...
Я забувала так тебе...
Буремний час,
Найліпше лихо,
Країни-сестри обнялись,
Але Росія
Як Кущу Мехмед малий...
Не в бік, а в серце, -
Нам кинжал.


Кров моя жила у тобі.
Загублений я знову в снах
можливо я любить не вмію,але без тебе кров моя.
Вже не така,вже повністю засохла і тільки ти додаш її життя.
Якщо не хочеш,то не треба
піду я дальше помирать.


У дзеркалі давним-давно уже не я .
І навіть посмішки , вже той давно немає ,
а є лише стурбоване дитя ,
яке весь світ , у чомусь дорікає.
Я бачу тільки силует , а серця того вже нема.
Є лиш кохання..... Та даремно ,
кохання того вже нема .
Тепер я прагну все забути ,
почати з чистого листа .
І навіть чути я не хочу , твого вечірнього дзвінка

comment Коментарі (0)

Вже інший стоїть на моєму порозі
Іди. Не вертай. Ти на вірній дорозі.
Вже інший у серці моїм сіє квіти,
А ті,що лишив ти...де маю подіти?

Вони не цвітуть та їх серце леліє,
Слізьми поливає,словами жаліє.
Не слухає розуму серце уперте
Не вірить,що те почуття уже мертве...

comment Коментарі (0)

Вогонь горить і серце тліє
І тихо вже згасають всі надії.
Як зорі, що ти бачиш в небесах.
І в голові лише омана
А на душі холодний страх.

Чи варто так була жадана
Коли крізь біль й печаль біжиш
Світом панує вже омана
І ти уже у ній сидиш.

Тримає так немов любов,
Болить неначе сотні стріл
І ти біжиш у неї знов
Коли в душі вже сотні дір.

comment Коментарі (0)

Мабуть не повернусь...
А ,може,треба?
Гойдає тихо вітер проводи.
І сонце заніміло,зникло небо,
Я думала те щастя назавжди.

Таки не повернусь...
Тобі не треба.
Холодний сніг знесилено летить.
І вирок зачитало зблідле небо:
Із попелу ніщо не відродить.

comment Коментарі (0)

А можна я втечу від метушні, проблем і сліз?
Хоча б на трохи, не надовго
А можна я мобільний відключу?
Не хочу ні дзвінків, ні повідомлень
Не хочу більше запитань
Щось типу :Ну як ти?
У тебе все добре?
Мало хто тепер може це питання, мені щиро задати..
Ні, ні ,не ображаюсь я на вас...
Просто від цього світу ,що сповнений фальші мені усе частіше хочеться тікати...

comment Коментарі (0)

Кожному із нас буває важко...
І здається що вирішити якісь дрібні проблеми шансів уже немає...
Здається краще здатись..
Так, таке іноді з людьми буває..
Але ти назад на хвильку озирнись..
Там за спиною шлях який ти починав колись..
Ти падав і вставав, на шляху до мети..
Але тобі вдалося уже більшу частину дороги пройти...
Так, твій шлях не завжди є легким ..
Але коли захочеш здатись раптом ти,
То запитай себе навіщо було взагалі у ту дорогу йти?
Складний той шлях, я знаю
Легких доріг немає...
Втомився?
Перепочинь і далі йди..
Але здаватися собі не дозволяй, не смій!

comment Коментарі (0)