Вірші - Любов

Очами

Убивай, ріж
І все, що маєш ти постав на гострий ніж
Все, що плекало твої думки
Забудь і викинь, як старі носки
Ті уста, що тебе ласкали
Зайдуть за ті далекі хмари
І про, що тут далі говорити
Можливо помовчати?
Ні, я буду на весь світ кричати!
І про тебе, дуже довго забувати
Тими довгими ночами
Буду мріяти
побачити тебе
Своїми карими очами

Стебельця

Алкогольом я залию
Всі згадки про тебе
Хоча все рівно болить
Щось в душі так нестерпно
До тебе повернутись молить
Але вже інший твій спокій оберігає
Ці ночі я проведу без тебе
В самотній темноті
Вже остання зірка падаючи мліє
Колись я обіцяв тобі її подарувати
Але все, впала вона,
Не зупинившись ні на мить
Ти не панна Інна а я не твій Еней
Ми діти сонця і цих людей
Я так кохати мріяв
За це виставляли мене на посміх люди
Ти була тим самим журавлем
За яким бігають мільйони
А я Боягузом опинився
Щастя за боявся
Моє серце як виноград
Ділиться на грони
Він такий красивий, гарний
Вони їдять його їдять
Залишаючи пусті стебельця
Той виноград приклад мого серця
Всі залишають пусті стебельця

Відьомські танці

А може ти сильний... а може слабкий...
Мені не важливо, лиш дихай пекельно,
Тримайся, і слухай відьомські думки,
Зі мною у танці та разом зі смертю,
Із бісом кохайся, порада вовків!
Вони не порадять дурного, напевно,
Зі мною востаннє у танці лісів...
Відьомська община чекає від тèмна,
Коли віджиґèриш, забудеш мене,
Проте не дозволю забрати до пекла,
З'їдати кохання, що попіл жене!
Ти радість відьомська, у долі запекла,
Я щастя не знала, біси у душі...
Сховали від ока людського давненько,
Я відьма... Квітуча, шукаю ключі,
Себе врятувати, втекти далеченько,
Забрати з собою і долю свою!
Вона проявилась в людському обличчі,
Твій образ — пекельний, в жарі та бою,
Назавжди зі мною... На волю покличе!
***
Віджиґерювати — "зажигать на танцах"
Жара — русизм. Те саме, що й спека.

Про найкращих!

Личко румяне твоє ,
Засіло в моєму сердечці,
Увісні я бачу тебе ,
Образ твій бачу я повсюди,
Очі блискучі твої ,
Я встиг полюбити,
Усмішка твоя -
неначе веселка ,
Заставить любого всміхнутись !

Розлука

Очі чудові твої , личко миленьке,
Хочу побачити знову в живу!
Сняться ночами твої руки ніжненькі ,
І сняться дні де ми разом !
Як хочу я тебе до себе пригорнути ,
Потішити твої милі уста ,
Побачити твою прекрасну усмішку,
І поговорити про наше життя

В твоїх очах я бачу океан

В твоїх очах я бачу океан
Там все таємне і тендітне тане
Там вихор мрій летить як ураган
І геть усе там бездоганне

Я там ховаю всю мою печаль
Моя любов до тебе вічна
Тебе б у квіти увінчать
Люблю тебе, це так єпічно

Світ змінюється тихо за спиною...
Колись факти заповнять
Ці прогалини в житті...
І дотліває у долонях воля
За помилки й амбіції чужі.к

Закутки душі

Забуду спогади до ранку
Так добре було до світанку
Залізу в закутки душі своєї
В далеку, темну глибину.

Знайду твої слова тремтячі
І обійматиму неначе, ти...
Блукатиму всю ніч з тобою!
У темних закутках душі

А мрії залишатись там
Розсипатись до ранку встигнуть
Тримай слова в вустах своїх
Я буду в закутках душі.

Byryndykova

Скажи мені,хто ти?
І де тебе шукати?
Може пів світу обійти?
Чи не далеко будеш ждати?
Я тихо мрія сидячи чекала свого чуда,
Цим чудом виявився ти!
Та є одна журба – розлука…
Вже тиха ніч не веселила,
Терпілось тихо в муках,
Ти моє чудо не журись,
Таке життя,така то мука.