Вірші - Любов

В твоїх очах я бачу океан

В твоїх очах я бачу океан
Там все таємне і тендітне тане
Там вихор мрій летить як ураган
І геть усе там бездоганне

Я там ховаю всю мою печаль
Моя любов до тебе вічна
Тебе б у квіти увінчать
Люблю тебе, це так єпічно

Світ змінюється тихо за спиною...
Колись факти заповнять
Ці прогалини в житті...
І дотліває у долонях воля
За помилки й амбіції чужі.к

Закутки душі

Забуду спогади до ранку
Так добре було до світанку
Залізу в закутки душі своєї
В далеку, темну глибину.

Знайду твої слова тремтячі
І обійматиму неначе, ти...
Блукатиму всю ніч з тобою!
У темних закутках душі

А мрії залишатись там
Розсипатись до ранку встигнуть
Тримай слова в вустах своїх
Я буду в закутках душі.

Byryndykova

Скажи мені,хто ти?
І де тебе шукати?
Може пів світу обійти?
Чи не далеко будеш ждати?
Я тихо мрія сидячи чекала свого чуда,
Цим чудом виявився ти!
Та є одна журба – розлука…
Вже тиха ніч не веселила,
Терпілось тихо в муках,
Ти моє чудо не журись,
Таке життя,така то мука.

Повір мені,я все чекаю,
Обійми твої приміцні,
І знову сонце вже сідає,
А я без тебе,ти вдалі.

Я згадую ті темні ночі,
Ті мерехтячі ліхтарі ,
Де обіймались ми пів ночі
Під звук весняних тих дощів

Медове Різнотрав'я

Таємницю ховає
різнотрав'я медове,
Сум лікує і тугу
ароматом п'янким,
Гостра мить раювання,
ледь вловима, чудова,
Нашу тайну ховає
різнотрав'я медове,
Вітер пісні співає,
чарівні, сопілкові
І миттєвості линуть,
неповторні, легкі.

Різнотрав'я духмяне -
запорука кохання,
Ми з тобою, неначе
у зеленому раю.

Ми прокинулись
зрання,
ми усе подолаєм,
Наше щастя безмежне,
всеосяжне, безкрає,
Тайну ми збережемо,
щоб кохання жило!

Кава

Візьму я каву з рук твоїх,
Бо ти так щиро пригощаєш.
Для тебе мило посміхнусь
І знай,завжди тебе чекаю...(Н.Воробель)

Голубочки дикі воркували зранку...

Голубочки дикі воркували зранку,
Сонце прихилилось до дерев квітучих.
Ми з тобою тиждень грали у мовчанку,
не хватало слів нам, ніжних та пекучих.

Сизокрилі пташки, глянь, гніздечко звили,
бо вони, як люди не впадають в розпач.
Ми з тобою тиждень в самоті бродили,
схаменутись треба та сказати,- вибач.

Я твоя голубка, не така вже й дика,
сизокрилий птах мій, пригорни міцніше.
По життю чекає нас любов велика,
бо нема на світі ближче та рідніше.

Не треба нам цих слів
Це все є лишнім,
Відчувати твоє серцебиття
Спираючись на плечі ніжні,
Не думаючи ніпрощо
Ти ніби не мислиш,
Обіймаючи ту людину
Якою дишеш.
Ти думав що від цього стане ліпше
Обійнявши її... Та стало гірше...
Сидячи на ліжку в тютюновім диму
Ти згадуєш лише про мене одну,
Під пісню сумну ,під звуки дощу
З навязливим питанням :"Чому так люблю?"
І знову побачвивши мене
Так рветься сердечко так тягне,реве,
Забуваєш про тугу про дим тютюну
Обіймаєш мене ,тільки мене одну