Вірші - Любов

Старе нове кохання

Старе кохання є і, ні
Воно мабуть заснуло
В душі давненько, десь лежить.
Чекає свого часу.
Нове кохання, ось воно.
Руками можна взяти
І запитати да чи ні.
Можна по кохати,
І дозволу спитати.
На поцілунок ніжний і пянкий

Сміливе кохання

Кохання, є чи ні.
Хто знає?
Кохання є воно:
Нове, старе, палке, сміливе
Кохання ніжне і м'яке.
Сміливо в серце залетіло,
підняло на мить, і зачаілось.
Воно в душі лишилось там.
А в голові туман.
І поцілунок той,
Сміливого кохання.
Як крила птиці на весні
У вільному польоті,
Несуть, несуть в даличену
Сміливому коханню.
І аромат червоного вина,
На вустах моїх лишився,
Як спогад ніжності тепла
Сміливого кохання.
І ось і все, кінець
Сміливому коханню.
А ні, в душі її тихенько спить
Сміливе те кохання
І ніжно шепче зачекай, весни
Прийде сміливе те кохання.

27.11.18 С.

*****************

Не йди від мене...я твоя душа..
І серце у якім глибока рана..
Без тебе ж буду зовсім я одна..
Без тебе мучитимуть так страждання!

У мене вже від болю закипає кров.
Тремтять коліна, голос аж тремтить.
І вдалині я голос той почула знов,
Що так колись хотілося любить...

Ти вічний сон, в якому я живу.
Ти мій сніданок, мій обід, вечеря!
Яким насичувала душу я свою...
Ну а тепер помру ж без тебе я!!!

Не йди! Бо сльози на очах блищать
І наче кришталями замерзають
Прошу, ти не кидай у серце яд
Бо я тебе безмежно так кохаю

Я вірила тобі і марила тобою
І думала що тільки лиш твоя!
Прошу тебе, не залишай на самоті з собою
Не йди від мене,..я твоя душа!!!

Чи ти зі мною чи я сама
Мені однаково повір,
Тебе забути хочу я пошвидше
Щоб жити було легше
Не думати про твоє існування.
Бо я тебе не кохаю
Усе було і сум і самота,
І горе втрат і дружба.
Ця любов вона можлива ,
Але не для кожного,
Велика сила то кохання,
У серці тому треба мати
Одного єдиного у житті.
І буде він коханням вічним,
Я не кохаю тебе і не прагну твоєю я стати
Але твої поцілунки
Обійми мені уснах вони сняться
Коли присинаюсч я часто питаю
Чи кохаю?- і відповідаю зразу НІ.
Ні тому що він не той кого я хотіла
І я для нього взагалі не та.

...

Вони можуть бачитись дуже рідко,
І при тому в розмовах не торкатися головного,
Але ті слова, що він каже тихо,
Вона слухає так, ніби не побачить більше його ніколи.

І коли він не пише й не дзвонить довго,
Коли кожен день розлуки душу стягує обручáми,
Вона не хоче бачити вже нікого,
І ненавидить все, що сниться крім нього ночами.

МОЄ "ЧОМУ"

Моє серце кричить чому?
Чому ти мене не любиш?
Не бачиш, не хочеш, не чуєш..
Посміхаєшся вже не для мене,
І піклуєшся вже не за мене…
А було все ж так добре.
Так добре було з тобою –
Відчувати надійність й турботу.
Разом спілкуватись щоденно.
І вірити, і довіряти, і до нестями кохати…
Я чую твій сміх, бачу твої очі, я все розумію
Але марно, в мого серця свої плани на тебе,
І воно мене не чує.
Скільки часу проведено разом….
Скільки спогадів… Як?
Як все забути????
Як перекреслити те краще, що було?
Чому, чому його не цінувати?
У відповідь тиха біль і тиша.

Любов

Ти особлива
Ти неймовірна
Ти як сонце
Ти як квітка
Ти мий космос
Ти моє все
За тебе я віддам
Всього себе
Я люблю тебе всім серцем❤️❤️❤️❤️

Аркуш

Як буває сумно на душі,
Я намалюю все на аркуші:
Твою постать, твої очі,
І ті слова співочі,
Що ти колись казав мені.
Я намалюю тобі серце
В ньому побачиш те озерце,
Де схвовались всі думки -
Сумні та чорні, наче душі.
А всі інші - радісні та теплі
Я залишу все для тебе.
Лиш для тебе, моя зірка
Намалюю все я на папері...