Про тебе
Ті почуття зведуть з розуму мене.
Не можу зрозуміти чи люблю я ,
чи просто надіюся на це.
Дивлюсь на тебе і серце б'ється, як шалене.
Думаю про тебе і усмішка мимовільна міняє обличчя.
Пишу тобі і слова самі набувають значень.
Говорю з тобою і мовби забуваю як це.
Ти надихаєш.
Даруєш крила, мрію, тепло.
Ти відчуваєш, оберігаєш.
А я все-таки люблю.
Перше кохання
Перше кохання (Із шкільного зошита)
В.
Моє ти щастя – ніжне і кирпате,
Рум"яні щічки, очі голубі,-
Я так і не наважуюсь сказати
Отих три слова головних тобі,
Хоч подумки було тих спроб багато,
Та певне знав, що цього не зроблю…
Невже самій так важко здогадатись,
Що я тебе...
Що я тебе
люблю !?
Тиша
Вечірня тиша , шелест трав
І тільки зорі у вікні
Я так давно цього чекав
Що знов приснишся Ти мені.
Приснишся так , немов в житті
Така тендітна , добра, мила ...
І моє серце охопила
Любов не стримала в мені...
Ритм
Цей нескінченний ритм в її житті
І іскорки добра та позитиву
Показують що на душі тепло
І мряку заповняє світле диво.
Наплив емоцій добрих і смішних
Покаже тільки чесний шлях
І ти нарешті зрозумієш ,що це диво
Побачив раз і тільки у її очах .
Очі
Твої очі бувають як зорі,
Бо так легко згубитися в них.
Потонути у них наче в морі.
Я хотів би , але ще не встиг.
Я хотів би щоб Ти посміхалась
Й дарувала тепло у душі
І загоїла всі мої рани
А я б щиро загоїв твої.
І цей світ весь віддав тобі ...
Показав би його доброту...
Кожен день дарував від душі,
Тільки б бачити посмішку цю.
Дорога життя
Життя - дорога непроста:
Нам змалку долю всі бажають
Щасливу, легку й жить до ста...
Але чи збудеться - не знають.
Проте, ми віримо і йдем
З надією, що буде поруч
Людина та, що йде праворуч,
З якою старість ми знайдем!
З роками віра не згасає,
Що є у світі та любов,
Та, про яку не кожен знає,
Про яку стільки молитов.
Крокують люди швидко в русі
По місту всі в своїх думках.
Лише дідусик і бабуся
Йдуть поруч разом у роках.
Їх постать тиха й непримітна,
Не оминули їх роки.
Йдуть, опираючись, тендітно
З ціпком й з рукою до руки.
Аж серцю любо споглядати
На цих людей, що досягли
Свою любов не розплескати
І ніжність в серці зберегти!
Eodem aestuans amore, deprehendi
Палаючи любов'ю, я збагнула:
Немає сили, що б змогла мене убить.
У мене ангел власний і переконання.
Ніщо вже не лякає, як любов.
Любов невичерпна.
Палаючи...
Збагнула я:
Горю по-справжньому.
Душа у полум'ї,
а тіло...
А тіло вдосвіт полетіло
У рай,
Де спокій із жасмином.
Важко
Так важко говорити про те,
Чого давно не відчувала.
Так важко розуміти те,
Чого давно не розуміла.
Так важко поринути в ті почуття,
Але без сумніву і страху.
Все навкруги здається фальшем, маскарадом,
Де кожен носить свою маску.
Так хочеться відчути щирість,
Побачити в очах палке кохання,
Без довгих роздумів полинуть
В обіймів твоїх бажання.
Але ніяк я не наважусь, бо
Все навкруги здається фальшем, маскарадом,
Де кожен носить свою маску.