RU UA

С нетерпінням ми чекали літа
Та зламав нам плани, народ російський.
Минув день, інший, мабуть, вже місяць.
Прийшла весна? Чи може війна?
Ворогам, не зійде це з рук...
Незалежні ми, свободу народу!

Чекаємо з нетерпінням ми
Щоб для людей птахи співали, про перемогу на Україні.
Бо сильний ми народ, козацький дух маємо.


Вони вже ніколи не стануть старшими
Навічно залишившись в памяті нашій такими
Вони вже ніколи не стануть іншими
І тільки з фото будуть дивитися очима чужими

Вони вже ніколи не зможуть кохатися
В весняному сонці й вдихати свіже повітря літа
Вони вже ніколи назад не повернуться
Їхні хвилини закінчені там, дні вже прожиті

Вони ніколи вже більше не зможуть промовити
Не прийдуть на поріг до рідної хати, до сімї, до батьків
Тільки спогадами, що з роками притупленими
Будуть ще повертати у час, коли кожен з них жив.

Вони вже ніколи … вони тепер в світі іншому
Їх як жертву взяла ота ненависна, голодна війна
Та війна, що розгорілася у серці від зла чорному
Одержимому злом… що забрали людські життя

comment Коментарі (0)

Мила наша гарна, Україна Мати.
Скільки будеш бідна, ти іще страждати.
Народ наш загнали у війну по шию.
Від війни я цьої, в душі вовком вию.

Я дивлюсь на небо, скрізь своє віконце.
А на небі світить, і жовтіє сонце.
Золотим промінням, Край мій зігріває.
І на серці наче, справжня крига тає.

Щоб серцеву кригу розтопити люду.
Гоніть тих хто лихо спричинняє всюду.
Так давайте Братья, єднатись із Вами !
Проженимо з України ми їх буловами.

Може ті хто прийдуть, після тих прогнатих
Побояться мабуть, булав наших знатних.
І на довго будуть, Нас всі пам*ятати.
Що ми зможем знову, булаву узяти.

Щоб Україну Рідну, Край свій захистити..
Весь Народ повстане, ворога побити .
Лишь тоді на серці і душі спокійно .
Коли Ненька наша. Україна Вільна.

Слава Україні !!!

comment Коментарі (0)

я сиджу по шию в ґрунті
і тут, і там свистять снаряди
і знову плаче з горя мати
бо не побачить сина в хаті

навколо голод, холод, страх
і кожна мить немов остання
і кожен подих під питанням
життя людей в моїх руках

буду боротись до кінця
до крапель крові на свій стяг
хоч до бажаного ранку
просто́ю я тут безустанку

бо ці річки і ці поля
це все моє і все це я
бо непроста я є людина
моя домівка - Україна

comment Коментарі (0)

Я бачив одеське море
Я бачив волинські ліси
Я бачив карпатські гори
Це перли моєї краси

Я їду зараз додому
З відчуттям гордості сина
Це все - краса мого дому
Це все - моя Україна

comment Коментарі (0)

Уважно слухай, слухай мене, брате,
Як кличе серце, кличе доля
Вставай на захист, брате, треба зброю брати,
Брате...

Уважно слухай, слухай, брате, ти мене
Ти маєш чітко знати - кожен ворог вмре
Ворог кожен тут загине,
Загине кожен, хто загрожує народу України.

Маєш зброю - маєш славу, маєш волю
А як волю, брате, маєш -
Горя, брате, ти не знаєш.
Лиш щастя, брате, знаєш, коли волю маєш.

Здобувати волю, брате, важко
Легше, брате, здатись?
Здобувати волю, брате, важко
Але жити на колінах - також тяжко.

Тяжко жити, брате, жити на колінах
Справа, брате, не в твоєм здоров'ї
Справа, брате, в честі, справа в зброї.
Зброя, твоя брате, тебе може захищати.

Турбуйся, брат, про зброю
Про автомат піклуйся, пікулуйся, брат.
Брате, дай йому ім'я, хай зватимуть його Василь
Вір, брате, вір лиш Василю, з ним не втрапиш в западню.

Василь тебе вртяує,брате,
Злись на вороженька,брате!
За свої землі ми готові не лиш вмирати,
За свої землі ми будемо вбивати, брате!

Коли скінчиться все це,брате
Ти будеш знати, брате
Що живий ти будеш доти, брате
Доки дружиш з автоматом.

comment Коментарі (0)

Вставай, народ,
Бери гармати!
Вставайте, діти,
Мову рідну вчите!
Вставайте, матінко,
Матуся моя мила,
Чи ти не любила?

Не любила спів пташок,
Що так ніжно щебетали,
Доки на нашу землю кляті вороги не встали?
Чи не любила воїна сміливого,
Доки ворог не убив його?
Чи не любила запах нашої землі,
Чи не любила Чорне море,
Доки не пізнала горе?

А я люблю!
Любити буду
Нашу мову,
Нашу землю,
Та й героїв не забуду!
А ви, робіть,
Робіть, що робите
Я вірю, браття,
Вірю лиш в одне -
Борітеся - Поборете!

comment Коментарі (0)

Було мені лиш 10 років,
Як дзвонив нам тато із окопів
Питався, як ми,
Чи чули ми останніє новини,
Чи зна синок,
Чому він ризикує за Вкраїну,
А синок не знав, бо сину не цікаво,
Що тато захищає цілую Державу,
А хлопця не лоскоче,
Чому ридає матінка щоночі,
Не синочка то турботи,
Що в оточенні татусь
П'є воду із болота.

Мине цей час,
Запанує мир в країні,
Мине цей час,
Пишатись буде ця дитина,
Що віддав свій борг татусь
Народу України!

Вже час минув,
І я вже виріс нині
Тепер я знаю, що
Тато мій - герой,
Героям слава,
Слава Україні!

comment Коментарі (0)