RU UA

сниться сон
а в нім людина
відчуваю, що кохатиму її я цілу днину
наче вогники у моєму серці.

запалали
втратила я зір, втратила свій розум
втратила себе, нажаль себе не відчуваю
хтось чужий, панянка ця.

хто вона, така красива, але чужа, панянка ця
досить говорити! тебе не розумію
слова холодні, і не розбираю
може щось важливе, але без неї, усе знаю

в пеклі, в пеклі запалаєм
разом, в це, я звісно, усім серцем вірю
приголомшливо красива, приголомшливо чудова
тільки не кричи, коли будеш горіти знову
просто вір, і просто знай, що я завжди буду з "тобою"

comment Коментарі (0)

Ви мені всього важніше
Ви для мене найрідніші
Люблю сильно люблю дуже
Інше все мені байдуже
Як бувала тяжка днина
Ви всі поруч в цю хвилину
За все вдячна, мої милі
Ви для мене особливі
люблю сильно обіймаю
я найкращу сім'ю маю
мені дуже пощастило
ви мій світ, моє світило

Автор вірша: Анна Ходіс

comment Коментарі (0)

Колись мовою кохання було простісіньке ,, я тебе люблю ,,
А зараз , як ти ? Ти тільки живи , кожен день про це Бога молю
Ти коли прокинешся , обов'язково напиши
Чи хороші тобі сни снилися , Чи спокійно спав уночі ?
Прокидаючись не забуть мені подзвонити ,
Гаси світло вночі , щоб ворожа техніка не змогла тебе погубити
Ти тільки не забувай про безпеку ,
Навіть коли я від тебе так далеко
Коли чуєш тривогу відразу іди в підвал
тільки тепленкьо вдягнися , так тато сказав
Бережи своїх рідних , і себе бережи
Бо це - найцінніше , що є у душі

comment Коментарі (0)

Невпинно пролітає час над нами.
Біжать хвилини, дні , роки.
Та залишиться найдороче слово - "Мама",
І перші кроки , що колись зробив...

Синочку мій , завжди маленький!
Дорослішати тільки не спіши,
Послухає ще колискові хай серденько,
Для тебе,що співаю від душі...

Нехай ще кольоровим буде небо,
Хмаринки хай спускаються згори,
Лоскоче сонце щічки серед степу,
В чудес країну хай несуть вітри.

Синочку мій, ти сонечко маленьке!
Дорослішати швидко не спіши!
Потіш дитинством мамине серденько,
Поки в життя доросле полетиш...
*Анастасія Іларіонова


У тебе на шляху були незгоди.
Нещастя стукало у вікно,
Але ти як герой народу,
Долаєш все це зло.

Даєш ти лиш слушні поради,
Підтримаєш завжди мене.
Ми разом подолаємо завади.
Всім серцем я люблю тебе!

Ти мрієш про безмежне щастя,
Про безтурботне та просте життя.
Знай, треба час і все це вдасться,
А сум хай йде без вороття.

Пробач мене за все, матусю!
У тебе найсвітліша душа.
За все тобі я низько поклонюся
І присвячу цього вірша.

comment Коментарі (0)

Я більше не хочу без тебе
Вчитись у самотності та відчаю
Падати на землю і ридати
Боліти і зневажати себе

Я більше не хочу без тебе
Бути залежним і мовчати
Ховати вчинки у темряві
Нищити себе, опускати очі

Я більше не хочу без тебе
Тримати любов на ланцюгу
Боятися людей, не помічати
Чужої біди та чужих сліз

Я більше не хочу без тебе
Ображатися, страждати
Шукати без кінця дорогу
Чекати безнадійно правди

Я більше не хочу без Тебе...


Пам'ятаю дні, що в насолоді
Проводити з легкістю було.
Так приємно було на свободі.
Прикро, що було це так давно.

Вже рік, як прикуті карантином.
Зненацька заявився він.
І ті хто захворів ковідом,
Моляться, щоб встати з колін.

Хто переміг вже не є байдужим,
А хто ні, то них уже нема..
Він не чіпає тільки дужих,
І тих хто небажає зла.

Ми чекаєм перемогу,
На цю хворобу сильний дух.
Вкладемо разом допомогу
Подолати той недуг.

comment Коментарі (0)

В тривозі жовкли - кам'яніли,
Відліт свій літо прокурличе,
Лелечий скрик - мов зойк душі,
Пора в дорогу... Ватаг кличе.

А дорога - далека,
А дорога - тернами,
І летіти лелекам,
Над степами-морями,
І летіти подалі,
Їм від рідного дому,
В серці давлячи жалі,
В тілі чуючи втому.

А як вернулись навесні,
Лелеки ранньою порою,
Ті калини у вічносні,
Хились чорно над рікою,

А дорога - далека,
А дорога - тернами,
Ми летіли лелеками,
Над страшними вогнями,
І летіти подалі,
Нам від рідного дому,
В серці давлячи жалі,
В тілі чуючи втому.

comment Коментарі (0)