Відвертість
Відвертість – неабияка сміливість,
Відвертість – не приховані думки.
Не кожному з нас кидати каміння
В обличчя легко,
Та й не до снаги.
Сміливість – це таке протистояння,
Коли і проти навіть цілий світ.
Сміливі кують душу без вагання
І з часом їм
Підкорюється світ.
https://www.youtube.com/watch?v=aETh_lE0m58
Без слів.
І без коментарів.
Бо тут лише душевні відчуття важливі.
Якщо відчути й зрозуміти ви змогли,
То ви ще є людина.
....
Час
Вітер…
Ти стоїш у широкому полі.
Світло…
Час не має ніякої волі…
Краплі
Дощу на долонях
Тихо…
Закриваєш очі бездонні…
Ніжно
Вітер пестить розкішне волосся.
Літо
З тихим подихом ночі сплелося.
Зорі
Оду ночі співають…
Світ не кличе,
Час влади не має…
"Часом "
Часом так складно жити,
Часом так важко спати...
Хочеться просто забити
І більше нікого не знати.
Часом буває складно ,
Часом занадто легко,
Сьогодні було неважко ,
А завтра ти будеш далеко.
Сьогодні ти мріяв про неї
І це було так даремно
Ти видалив всі галереї
І думаєш про неї таємно.
А завтра вона про тебе ...
Подумаєш ти :"Згадала??"
Вона усміхнеться ...А ще би.
Вона ж то ніби кохала .
А часом буває гірко,
А часом хочеться поруч,
А часом буває рідко,
А часом буває ліворуч.
Часом бувають шанси ,
Часом буває неправда,
Вчора були романси,
ну а сьогодні зрада.
Друзі,просто цінуйте,
Час іде без упину...
Не бійтеся слова "Даруйте ",не бійтеся слова "Покину ".
Часом так складно жити,
Часом так важко спати,
Друзі,навчіться любити,
Люди,навчіться кохати.
*****
Всі знають , що я сильна
В діях і словах
Лише ніхто не знає яка в мене душа
Душа ж у мене ніжна , ніжна і хрупка
Хрупкіша за кришталь моя душа
Всі думають не плачу я по різним пустякам
Та ні я плачу!
Лише по вечорам. Чому по вечорам ?
Спитаєтеся ви
Та щоб ніхто не бачив
Сліз моїх гірких
Та що тут говорити
Яка б людина зовні не була
Ніхто не знає яка в неї душа.
Слова...
Пусті були чиїсь слова - німі
Їм бракувало лиш "борюся!"
За життя я буду, мов в сні
І кредо буде "не здаюся!"
Як вставали у кайданах
І їх порвати не змогли
Вони, мов в таємних ураганах
Плели вінок під назвою "живи!"
І вітер в полі мов грозою
І квітів видно не булО
Їхні слова мов залізною водою
Лунали сильно "ми будем жити! нам всеодно!"
Знов і знов
Ти знов і знов даєш мені палкі надії
Які щоразу розбиваєш в прах
Ти знов і знов сидиш у моїх мріях
У моїх теплих ніжних снах
Ти знов і знов даєш про себе згадку
Яку чим раз важкі ж забудь
Прошу тебе я припини
Не хочу тебе бачить я ні чуть
Це знов і знов я повторяю
Напевне, щоб преконать себе
А серце тихо промовляє
Так сильно невистача тебе
Та я к би боляче не було
Вже не повірю я тобі
Серце своє я не відкрию
Твоїй солодкій як мед брехні.
Можливо досить?
Можливо досить цих сумних пісень?
Даруймо усмішки усім навколо
Можливо досить цих дурних ідей?
Давайте оглянемося довкола
Цей світ чудовий і живий
І всі тут кольорові і чудесні
Навіщо малювати ярлики
На кожному отут прийдешньому?