RU UA

Я тебе кохаю, та важко це сказать,
Моя душа немов страждає, цього не можна показать.
Я наче хочу бути поряд, побачити посмішку твою хоч раз,
Та як загадаю, що це не можливо, вся радість згасає в той же час.
Повір, моя любов чиста, без брехні та обману,
Так це нікому не потрібно, та я залічую цим якісь рани.

comment Коментарі (1)

Моя душа, знову блукає,
Куди дітися, вона не знає.
Моя душа довго страждає,
І що точно відчуваю, вона не знає.
Моя душа повна мрій та кохання,
Прошу, не посилай мене у вигнання.
Я тільки хотіла тобі довіряти,
Душу свою, тобі подарувати!
Тебе забуду швидко, обіцяю,
Та коли це станеться, я не знаю...

comment Коментарі (0)

Я шепочу тихо в темноті:
"Ти явися мені уві сні,
Ти подивися мені ув вічі,
Ти поцілуй уста мої ніжні,
Ти обійми наче в останній раз,
І скажи, що кохаєш як в перший раз"
Я все марю тобою досі,
Хоч і розумію, що ми не взмозі,
Час повернути не взмозі,
Кохати один одного досі.
Я тихо закрию очі,
І знову в темноті зашепочу...

comment Коментарі (0)

Тікають стрімголов полохливі світанки
Ми живемо в іншому вимірі
Мелькають у вікні нічні полустанки
Люди навкруги вимерли

Затишшя страшне наче прірва з каміння
Літають вгодовані ворони
Тіло шукало від смерті спасіння
Та вбили його коршуни

Не коршуни навіть а безликі гієни
Спробувавши на смак крові
Впускають у тіло пальці гангрени
Отримують насолоду від болю

Плаче ледь чутно живе ще дитятко
На тілі розхристаної матері
Шукає тепла її янголятко
Стікає кров по скатерті

Ще мить і застигнуть очі на небі
Хоч рано ще зовсім вмирати
Сміється орк піддавшись потребі
Лягає поряд він спати

Немає нічого в душі він святого
Хоч має людське обличчя
Життя не варте для нього нічого
Валяються тіла вздовж узбіччя

comment Коментарі (0)

Наче все як було, як велося
Промінь сонця в теренах весни
Вітер ніжно куйовдить волосся
Запах лісу в нотатках сосни
Погляд спіхом взлітає угору
В пошуках полохливих пташок
Все це було тоді, ще до вчора
У розливах бурхливих річок
А сьогодні в розірваній кризі
Мов кричить на все людство душа
Плаче мати на зібранім хмизі
І в молитві дитя воскреша
Ще до вчора на крилах світанку
Сяяв місяць в небесній висі
А сьогодні із самого ранку
Кров стікає на юнім лиці
Поряд смертю плюються гармати
Проклинаючи все що живе
Ріжуть ремнем своїм автомати
Мов нічого, колись заживе
І біжать полохливі прохожі
Наче вщент омертвілих містах
Зовні були колись ви не схожі
А тепер навіваєте страх
Харків, Київ, стоїть Маріуполь
У завалах величних руїн
Вітер сіє посічений попіл
Своїм присмаком обвуглених тіл
Смерть несе наче промінь надії
Зазомбований вкотре русак
І лягає як від пандемії
Відчуваючи смерть цю на смак

comment Коментарі (0)

В молитві прибігаєм – Отче наш!
До тебе, молимось, благаєм:
Спаси, помилуй, збережи нас –
Ми твої діти, іншого не знаєм


Благаєм Боже – миру нам подай,
Прости гріхи, якими Тебе ображали,
Молитву нашу просимо почуй,
Охорони народ наш і державу.

Дай сили вистояти в боротьбі,
Скріпи серця у вірі і бажанні
Служити Боже наш лише Тобі
І славити ім’я Твоє як мир настане.

comment Коментарі (0)

Змерзлі небеса,
У рукав ховають рани,
Весь мій біль і весь мій страх,
Що миналось, я між вами,
Давніх мрій кіно,
Чорно-біло пробігає,
П'янить мов вино,
І про тебе нагадає.

Я не знав, що можна так,
Без кохання полюбити,
Я приручений твій птах,
Хоч безкрилий, хоч беликий,
Я не знав про смерть душі,
Всіх незроджених світанків,
Лиш зашаюсь між рядків,
Твоїм спогадом, Світанко.

Стихлі у полях,
Вже вітри мене чекають,
Там в моїх краях,
Доля крила розправляє,
Я піду в світи туди,
Де ніхто мене не знає,
Може ти у снах своїх,
Ще знайдеш мене, впізнаєш.

Я не знав, що можна так,
Без кохання полюбити,
Я приручений твій птах,
Хоч безкрилий, хоч беликий,
Я не знав про смерть душі,
Всіх незроджених світанків
Лиш залишусь між своїх,
Відголоском з полустанку.

comment Коментарі (0)

І досить,
Але є ще справа...
Ніхто так не напише,
Як подать бажаю я.
І ні...
Це не заради слави.
Та просто доля ця моя.
Писать,
Все творячи держави
І втрачену таїть в собі.
Та просто доля для професії
Себе вже повністю віддать.
І підкоритися сукцесії,
Та рід робіть не помінять.