RU UA

Не знаю що, не розумію як
Змінилось все і як з усим змиритися
Можливо це урок, можливо тільки знак
Чи врешті решт мені лишень це сниться
Моє життя диявола тавро?
Можливо хтось пізнав мене за камінь
Покрите снігом зморене чоло
Не витримало заданий екзамен
Пізнать би задум правильних молитв
Рікою що течуть десь ген за хмари
Отримать насолоду справжніх битв
В ці переможні миті то є чари
Пірнуть би з головою в глибину
І потонуть в неістовім коханні
Пізнати в цім житті тебе одну
І полонити зорі мов в останнє

comment Коментарі (0)

Давай помовчим. Тай про що говорити
Все сказане нами починає боліти
Чіпляє сльозою поета рядочок
Приховано там від чужих поміж строчок
Давай помовчим. Най підхопить то вітер
Посміхнуться росою ранковою квіти
Піднімуть до сонця наші мрії лелеки
Давай помовчим про те щось далеке
Давай помовчим, сама слушна порада
Розчавила до смерті протравлена зрада
Потонув біля берега весільний віночок
Померло кохання не лігши в рядочок
Померло кохання, ніц нема ворожити
Не трави свою душу, нема що жаліти
Давай помовчим, забудем зажите
Померло кохання, зовсім не розкрите

comment Коментарі (0)

Не буде вчора, хіба що в пам'яті
Змітає вітром пожовкле листя
Давно полиці думками зайняті
І кожна думка, про особисте

Поеми, збірники і просто сповіді
Про щось таємне чи не приховане
Думки застрягли ногами в проводі
І рвуться в бій як дитя не виховане

Здається вмерли надії вірності
І нас паплюжать своєю цнотою
Тримає розум у стані гідності
Що нам припала за чиєюсь квотою

Колючі погляди на примарні цінності
Що нам дісталися із старих історій
Життя бентежне, там свої розбіжності
Позамовкали під дією бутафорій

comment Коментарі (0)

Війна і зрада
Насилля і безсилля
Кому потрібна правда?
Вона лиш тільки в силі

Це так недоречно
Приховані силуети
Чомусь небезпечно
Виносити з шафи портрети

Крокує ангел
На краю прірви
По мінному полю
Смертельні такі ігри

А десь у помісті
У знятій спіхом квартирі
Втачає свою гідність
Його подруга в сортирі

Війна і зрада крокують під руку
Жагуча бравада запеленала очі
Любовні мемуари ступають до друку
Розриваючи серце, солдата щоночі

comment Коментарі (0)

Чужий. Як відверто і як болюче
Я зовсім інші маю наміри
Волосся на підборідді досить колюче
Чомусь їй подобається що я маю бороду

Не маю я часу, лише до світанку
А далі робота, в конвертах зарплата
Сприймай як захоплення а не коханку
Тому орієнтуйся на тлі циферблату

Забудь про ці зустрічі в темних під'їздах
Про порвані ночі проведені разом
Прямує твій потяг по залізничних роз'їздах
Нагадуючи стуком нічного екстазу

comment Коментарі (0)

Блукав по вулицям міста похмурий вечір
Назустріч пролітали стурбовані люди
Ніщо не віщувало неминучої втечі
Стояли на варті столітні споруди

Засяяли зорі у водах фонтану
Замріяна пара тонула в обіймах
Ховала їх тінь у кронах каштану
І була у них ціль одинаково спільна

Пробігся по рейках веселий трамвайчик
Надівши незмінний ромбик на спину
Спішить перескочити новий майданчик
Із запахом квітів і міцного полину

Спішила містами стурбована осінь
Вдягала на груди червоне намисто
Лиш зранку з'являлася з начесами просідь
Красуючись вродою немов ненавмисно

comment Коментарі (0)

Ми втратили сприйняття світогляду
Захламлені мозку полиці
Шукаємо порозуміння і догляду
Міняються тільки на ешафоті наші лиця

Ми чекаємо що хтось вирішить наші проблеми
Дивуємося що взлетіли ціни на касі
Водночас вибудовуємо нові схеми
І мріємо зірвати куш на сірій масі

Ми граємося на почуттях людини
І з горем сприймаємо біль від зради
Тим часом із посмішкою встромляємо ніж у спину
Відвідуючи при цьому військові паради

Ми різні, водночас такі особливі
Записуємо сцени на новий проектор
Вважаємо що душі наші цнотливі
Та вщент переповнений гріховний коректор

comment Коментарі (0)

"А що чекає нас в кінці?"
Він спитав би в тебе,
Там, де гаснуть ліхтарі,
Де ви ціле - неокреме,
Та з приходом нових днів,
Де він дивиться до неба,
В його долонях цілий світ
Але знов, чомусь без тебе...

comment Коментарі (1)