RU UA

Симфонія кохання під звуки Шопена
Крокують стурбовані лиця
Під загальне одобрення побудована сцена
І чекає рекордів столиця

Офіційні делегації і дип представництва
В колонах чорні машини
На верхівках будинків чоловічки лісництва
Ховають затягнуті спини

Весь світ завмирає у своїй ейфорії
Листають сторінки планшета
Щаслива розв'язка для зомбі ерефії
Крематорій для правителя світу

comment Коментарі (0)

Дзвони мені, дзвони
Мені приємно бачити твої пропущені
Під ніжним балахоном тьми
Думки тобою в голос не озвучені
Не бачити колись лагідне лице
Багряний голос не тривожить душу
Записані нотатки олівцем
Віднині зберігать не мушу
Дзвони мені віднині, ти дзвони
Твій потяг телефон блокує
Під брязкотом імперської війни
Серденько вже тебе не чує
Дзвони мені віднині в далечінь
Не буду я хворіть тобою
Залишилась кохання бліда тінь
Що щезне зимньою порою

comment Коментарі (0)

Я вивісив білий прапор
Капітулював перед тобою
Я сильний і водночас я безсилий
Немає супротиву, не готовий до бою
Як птах на землі однокрилий
Ти вразила в серце,
Потрапив в тенета
Безсилі могутні гармати
Ходжу посміхаюсь по зимовим проспектах
З тобою в думках лягаю спати
Я вивісив прапор
Упав в твої ноги
Я здався в полон добровільно
Ведуть лиш до тебе всі можливі дороги
Ступаю на які я невільно
Я втратив свій спокій
Живу лиш тобою
В тобі я купаюся в морі
Немає душа моя нині покою
І очі твої мої зорі
Летять мої мрії
Десь ген на вершини
По пояс могутні Карпати
З тобою в думках моє серце спочине
В тобі маю силу черпати
Я вивісив білий прапор
Капітулював перед тобою
Я сильний і водночас я безсилий
Для мене навіки ти стала святою
З тобою я ласкавий і милий

comment Коментарі (0)

Не знаю що, не розумію як
Змінилось все і як з усим змиритися
Можливо це урок, можливо тільки знак
Чи врешті решт мені лишень це сниться
Моє життя диявола тавро?
Можливо хтось пізнав мене за камінь
Покрите снігом зморене чоло
Не витримало заданий екзамен
Пізнать би задум правильних молитв
Рікою що течуть десь ген за хмари
Отримать насолоду справжніх битв
В ці переможні миті то є чари
Пірнуть би з головою в глибину
І потонуть в неістовім коханні
Пізнати в цім житті тебе одну
І полонити зорі мов в останнє

comment Коментарі (0)

Давай помовчим. Тай про що говорити
Все сказане нами починає боліти
Чіпляє сльозою поета рядочок
Приховано там від чужих поміж строчок
Давай помовчим. Най підхопить то вітер
Посміхнуться росою ранковою квіти
Піднімуть до сонця наші мрії лелеки
Давай помовчим про те щось далеке
Давай помовчим, сама слушна порада
Розчавила до смерті протравлена зрада
Потонув біля берега весільний віночок
Померло кохання не лігши в рядочок
Померло кохання, ніц нема ворожити
Не трави свою душу, нема що жаліти
Давай помовчим, забудем зажите
Померло кохання, зовсім не розкрите

comment Коментарі (0)

Не буде вчора, хіба що в пам'яті
Змітає вітром пожовкле листя
Давно полиці думками зайняті
І кожна думка, про особисте

Поеми, збірники і просто сповіді
Про щось таємне чи не приховане
Думки застрягли ногами в проводі
І рвуться в бій як дитя не виховане

Здається вмерли надії вірності
І нас паплюжать своєю цнотою
Тримає розум у стані гідності
Що нам припала за чиєюсь квотою

Колючі погляди на примарні цінності
Що нам дісталися із старих історій
Життя бентежне, там свої розбіжності
Позамовкали під дією бутафорій

comment Коментарі (0)

Війна і зрада
Насилля і безсилля
Кому потрібна правда?
Вона лиш тільки в силі

Це так недоречно
Приховані силуети
Чомусь небезпечно
Виносити з шафи портрети

Крокує ангел
На краю прірви
По мінному полю
Смертельні такі ігри

А десь у помісті
У знятій спіхом квартирі
Втачає свою гідність
Його подруга в сортирі

Війна і зрада крокують під руку
Жагуча бравада запеленала очі
Любовні мемуари ступають до друку
Розриваючи серце, солдата щоночі

comment Коментарі (0)

Чужий. Як відверто і як болюче
Я зовсім інші маю наміри
Волосся на підборідді досить колюче
Чомусь їй подобається що я маю бороду

Не маю я часу, лише до світанку
А далі робота, в конвертах зарплата
Сприймай як захоплення а не коханку
Тому орієнтуйся на тлі циферблату

Забудь про ці зустрічі в темних під'їздах
Про порвані ночі проведені разом
Прямує твій потяг по залізничних роз'їздах
Нагадуючи стуком нічного екстазу

comment Коментарі (0)