RU UA

чи це людство потупіло
чи це я вже просто нічого не сприймаю
стою. холодно. пальці відмерзають
на зупинці, бачу я автобус
людей то купа, але розумних не знаходжу
де вони є, а вони є?
чому всі кричать? чому посунься кажуть знову?
чого вони такі тупі, чому не сприймають взагалі нічого?
лише он губи вміють підкачати, і за груди звісно знають
чому такою ціною? природа дала то бери
сама зіпсувала собі все, що оточувало навкруги
чому так? хтось там каже, що все дарма на світі нам дається
я кажу, не всім дається
чому такі вони тупі?
нехай читають ту літературу
критики довбані знайшлися
що ви розумієте? авжеж нічого
слухайте уважно, зрозумійте, дуже прошу
людям все дається, але зазвичай дурною цінною.

comment Коментарі (0)

Кругообіг людей в природі
Актуальний був завжди.
Хтось кидає, хтось приходить.
Ти знову відчиниш? Але ж, зажди!

Ох, які злощасні теореми:
По три кута, три сторони...
Любовний трикутник твоя емблема?
Він зачіпить край холодної душі.

Три сторони, три голови й три серця,
Що все не як не зішлись в одне єдине.
Не буде тут щастя, ти не сердься!
В тих, хто повідав цей поєдинок.

Колись вирішували все дуелі,
А в даний час, лиш дзвінкі слова-
Ми виливаємо з шарів гелій,
Такий брудний, що заповнює ваші чорні серця.

comment Коментарі (0)

Красива дівчина літає в небесах
на її сукні зіроньки сіяють
суріз’я що красою осліпляють
і сум застиг в її нічних очах
чому ніхто краси вночі не бачить
лиш одинокі стомлені серця
так часто під покровом ночі плачуть
у кожного історія своя
вона нічим не може тут зарадить
лиш показати зоряний пейзаж
і ця картина трохи їх розрадить
тих душ яких немало серед нас
вона втомилась бачить людське горе
так дуже хоче їм допомогти
та знову ніч і знов внизу сліз море
людей які не знають куди йти
як прийде ранок будуть поспішати
повернутся в своє земне життя
вона вночі їх всіх буде чекати
щоб дати хоч хвилину забуття

comment Коментарі (0)

Я тут,
згубивсь на півдороги,
Маршрут
підводить мене трохи,

Наш шлях
лежить через болото,
Не страх,
бо ми не на курортах,

Не станемо
ми плакати й жалітись,
А спалимо,
все те, від чого гірше жити.

comment Коментарі (0)

Зупинись війна…
Ми будемо кричати «Ми не хочемо війни! Та не хочемо воювати!»
Нехай солдати повертаються живими і здоровими до своїх родичів!
Ми хочемо почути такі слова «Україна перемогла!»
Наша країна маленька,але є таємна сила могутня армія
Наш презиндент переживає за державу і захищає ворота!
Ми сильні і переможемо любі ситуації!

comment Коментарі (0)

Чи ми живемо так як заповів Христос?
Чи справді віруємо ми в ім’я Господнє?
Кого ми прославляємо: життя чи смерть?
І тягнемось куди: до неба чи в безодню?

Словами брата свого навертаєм до життя
Чи може лихословимо на кожнім кроці?!
Прощення просимо й приносим каяття
Чи може інше в нас в думках і в серці?

У кого вірим? Кому вірно служим?
За ким ідем? Спитатися б уже пора?
Бо прийде смерть і вже тоді не зможем
Нічого вдіяти, ні повернутися назад.

Тож даймо відповідь собі тут чесну
Оглянувшись назад на все своє життя!
Можливо неприємну і відверту –
Бо тут лиш мить – а там ціле буття!

comment Коментарі (0)

Коли нема більше надії

як жити далі що робить?

хоч є бажання різні мрії

та складно кожен день прожить

є почуття чекаєш дива

втрачаєш віру кожен день

вважаєш світ несправедливим

і слухаєш сумних пісень

коли не знаєш що робити

не плач повір у мабуття

ще зійде сонце щоб світити

і зміниться твоє життя

comment Коментарі (0)

Буває складно - це життя
хочу вернутися додому
невже немає вороття
не подолати біль і втому
я хочу жити хочу жить
не час не місце щоб здаватись
настане й в мене щастя мить
не буду більше я боятись
втомилась я і сліз потік
та я родилась щоб боротись
я проживу свій довгий вік
не дам душі цій розколотись
все буде добре все мине
позбавлюсь і від цього лиха
за течією все пливе
життя ріка бува не тиха
все буде добре знаю я
і хоча віри вже немає
іду вперед у майбуття
А моє серце ще палає

comment Коментарі (0)