RU UA

Вірш-жарт.

Сканую свої почуття
І форматую біль образи…
Неначе все моє життя –
Буденні ненависні фрази…

Болючі – наче ті слова,
Якими в мене Ти жбурляла,
Неначе Мавка лісова…
А потім прощення благала…

Кидалась фразами в лице
Так боляче, безцеремонно…
І говорила Ти про Це
Образливо і монотонно…

А я все думав і чекав:
Коли ж закінчаться ці хвилі ?! …
І хтось мені відповідав :
« Напевно, милий, - у могилі…»

Кам.- Подільський , липень 2012 р.

comment Коментарі (0)

вирішуйте самі
Іти самій у світ лукавий...
Не знати, що тебе чекає впереді.
Іти і плакати в душі, не на очах у всіх.
І щоб тебе ніхто ніколи не побачив.
Щоб не осоромив і не образив??
І щоб ніхто не знав де ти і що з тобою?
І щоб за тебе не питали, як не знати за кого!!!
Тому ти мусиш бути дома ,із рідними в сім*ї.
тоді з тобою не станеться такого...

comment Коментарі (0)

Весна моя улюблена пора
вона така красива.
Намилуватися нею нам пора
весна є особлива.

comment Коментарі (0)

Потяг мчить чимдуж скоріше:
Поспішає на перон.
Я не можу зрозуміти
Де подівся міцний сон.
Не засну, бо заважають
Мрії сонячні мої.
Щічки радісно палають,
Немов із вогню вони.
Сон... навіщо мені спати?
Краще я повірю знов -
Мрія може окриляти
(Особливо про любов).
Особливо, коли зірка
З неба зірветься й впаде.
Я пішла б її шукати,
Та не знаю вона де.
Мій перон іще далеко,
Можна мріяти весь час,
Можна ангелів небесних
Всіх зізвати лиш до нас.
Я б хотіла попрохати
Про день теплий та ясний.
Мріяти, тобто літати
Я вже вмію
Й ти зумій!
Та чи потрібно нам бентежить
Небесних ангелів святих.
Ти умієш окриляти,
Тепер ти мені за них.

comment Коментарі (0)

Думка

Сидиш і думаєш ти над життям
І розмірковуєш що буде далі
Не знаєш ти чого чекати там
Тому обдумуєш ти всі деталі.


А в голові усі думки
Про незрозумілі вчинки
Коли були закриті всі замки
Ми вламувались зразу у будинки.

Ну а подумати і зрозуміти
Ми не хотіли ми ішли вперед
Тому що жити,ми хотіли
А не з усіх тих бути тут серед.

comment Коментарі (0)

Цінуй те, що маєш…

Зима на дворі. Сніжинки у танці злилися.
Зима на душі. У ній тихий сум поселився.
Мороз у очах, і ти свій холодний погляд кидаєш.
Страх у серцях, і ти свою біль мені розкриваєш.
І знов незнання, веселка тривожно згасає,
І знов сіризна життя твоє поглинає.
Самотність жива, вона на тебе чекає.
Підступна і зла, в її обіймах весь світ потопає.
Та ти не одна. Є людина, яка щиро кохає.
Заради тебе живе, свої почуття тихо у серці плекає.
Тернисту дорогу пройде та любов, не все зуміє подолати
І зникне ніби й не було. Не треба плакати, страждати!
Дві долі, два шляхи і два життя
Ніколи їм не бути разом.
Не допоможе навіть почуття.
Нічого спільного, ніякого життя.
А час біжить, і плин його не зупинити.
Серце мовчить і стуку навіть вже не чути!

comment Коментарі (0)

Так боляче буває…
Бо ти з ним.
Це ревнощі печаль, а чи - любові?
З тобою поруч буть,
Звісно, менше болю,
Та біль все ж той:
Пронизує палким
Жаданням сподівань,
І мрій – оголених і кострубатих,
Як вся любов моя –
Беззахисних та вбогих.
Лишається молити Бога
Або від пеку закричати
На світ увесь…
Та марно.
Ти знову з ним.
Так просто.
Так довершено.
А я – та годі вже й казати!
Я кривди скривджений пісняр.
Тебе просить? Ні –
Вже хочеться тебе благати!
Та Бог пообіцяв мені,
Що сяду
Одесную Нього…

comment Коментарі (0)

Ти не кажи нічого, а мовчи..
Бо кілометри слів що за тобою,
нічо не варті скільки не кричи..
мовчання твоє, буде ж прямотою..

comment Коментарі (0)