RU UA

Загублена в заплутаному світі,
Бажаюча прожити неподібно,
Шукаюча тебе в безмежнім літі,
Тебе, єдину душу мою рідну.

Знаходячи й втрачаючи одразу,
Щаслива і нещасна одночасно,
Отримавша і ласки і образи,
Та зрозумівша, що життя прекрасне!

P.S
Невже єдиний спосіб стати щасливим в цьому житті - це зійти з розуму?

comment Коментарі (0)

У чому ти вбачаєш красу ?
Дай відповідь на це питання.
Уже пройшло багато часу,
І промайнули сумніви й вагання.

Краса насправді є у всьому,
Ти лиш навчися помічати-
Тоді все сприймеш по-новому,
І вже не будеш так мовчати.

Темна ніч - це є картина:
Жовтий місяць і зірки.
А це лиш крихітна частина,
Краси, яку вже помічаєш ти.

Захід сонця - це мистецтво,
І всі світанки ті ясні.
Немовби потрапляєш в казку,
Яка наснилася уві сні.

Краса також є у людині:
У посмішці , і у очах,
У роздумах тих постійних
І у рожевих, тонких устах.

То у чому ж вбачаєш ти красу ?
Сподіваюся, у всьому.
На це не потрібно багато часу,
Лиш сприймай все по-своєму.

comment Коментарі (0)

Чому так важко бути сильним?
Чому так важко полюбить?
Коли нема терпіння й волі,
Життя нам важче перейти.

В житті буває щастя й смуток,
Та й біль, тривога, доброта,
А треба все у руки взяти,
Та йти невпинно до кінця.(Н.Воробель)

comment Коментарі (0)

Ми постійно кудись поспішаємо,
Цього зовсім не помічаємо.
Як швидко змінюються наші вподобання:
Вчора було свято, а сьогодні вже зітхання.

Люди думають тільки про себе,
Забуваючи часом про тебе.
Щось мудрують, складають плани,
Пробуджують в собі люті вулкани.

Часом дивно все так буває,
Навіть не знаєш , що буде далі.
Ти постійно в роздуми пірнаєш,
Минулі події швидко забуваєш.

Ми часто зустрічаємо нових людей,
Які для нас грають багато ролей.
Всі такі різні , часом загадкові,
І не завжди відкриваються в розмові.

А час іде так швидко й непомітно,
Але ж в твоїй душі завжди є світло.
То ж проживи своє життя прекрасно,
І лиш будь собою одночасно.

comment Коментарі (0)

До поки сонце сяє
І місяць крізь зорі біжить
Навіть біда минає
Потрібно лише любить.

Любіть обійми вітру
І ближнього свого.
Любити тепло вогню
І рідних , щоб не було.

Любити і темноту
Їй теж є місце в житті
Бо як би її не було, не знали б що краще в бутті.

І пам'ятати, що всім своє
І в кожного є свій шлях.
Любити потрібно своє життя
Хоча б у маленьких речах.

comment Коментарі (0)

Я бавила надіями думки
І віра так невпинно пригорталась
Я бачила невидимі ходи
А іноді я просто їх боялась

Мій час летів в крок хмарами над нами
Все божеволіло в думках не було слів
Не було часу навіть на розмови
Коли ти так невтомно говорив

Най час нас надалі не зупинить
Нам далі треба йти і кроком в крок
Із хвилями надії підійматися
І опускатись в кожнен поворот.

Там далі буде лише краще
Відкриються дверцята з відусіль
Твій шанс залишитись нещасним
Впаде на дно з відсотками на нуль

Ці крила бачили надію
В яку вкладали марево зі слів
І в себе завжди треба вірить
Навіть коли на віру нема сил

Томняк Ірина

comment Коментарі (0)

Ще не вечір, та вийшли вже зорі...
І заварить хтось  чай із мяти.
Позбігались думки вже у море,
Щоби вкластися там спати.
Ще не ніч , та вже стало темно...
Білий місяць - сторож у небі,
Він з'явився там не даремно,
Значить точно комусь так треба...
Поміж тисяч планет і галактик,
Серед сотень простих вже речей,
В цьому світі і твій є клаптик ,
Для задуманих творчих ідей.
Ще не ранок, та сонце вже вийшло...
І заварить на кухні хтось  каву...
Це ж життєво, але так дивовижно...
Це ж життя... Та в ньому так цікаво...


Не може бути так
Щоб все  було погано
Ти подивись, який прекрасний день!
Радій життю!
Радій новому дню!
Люби своє життя!
Воно прекрасне,
Життя цінуй!
Життя у нас одне!

comment Коментарі (0)