RU UA

Хм... Під дощем не видно сліз?
О, чий це жарт? Чи хто це бачив?
Я тут ховаюсь серед вулиць міст
І непомітно, тихо плачу

Сховай мене ясний світанок
Дозволь у променях плести
Без парасольки не в сховАнок
Чому сьогодні не дощить?

Мені комфортно під дощем
То з ним поплачу, то йому сміюсь
Він вірний друг, йдемо плече-плечем
От так буває під ось цим дощем....

comment Коментарі (0)

Не плач тоді коли всі бачать
Заплач десь там,де нікому не чуть
Показуй гордість
Бо ж однако захочуть заломить твій дух

Ти близько не бери до серця
Того що кажуть всі навкруг
Відчуй ти те,що не відчутно
Всім людям , які оточують навкруг

Кажи собі:"Я - особлива!"
Усім тим гадинам на зло,
І просто знай,щоб буть щасливим
Ти не тримай у серці туг

comment Коментарі (2)

Роки давили душу, ніби спрут
Часів минулістю відвертою,
Борсався з істиною впертою,
Все витратив розорений банкрут.

Загублений дорогою талант...
Кидалась доля рукавичкою,
Дуель з собою стала звичкою,
Життя-суддя, єдиний секундант.


Без кофеїну каву не люблю,
Без щирості відносини в ігнорі.
Людей брехливих чую й не терплю,
Їх наскрізь бачу, бо вони прозорі.

Я не люблю й не п"ю солодкий чай,
Бо терпкістю смакую запашною,
Подобається, як горить свіча
Мою кімнату робить затишною.

Я так багато маю мрій та марень,
Старіти намагаюся красиво.
Буває дуже лячно, коли дурень
Поводиться зухвало та властиво.

Слова беру, як пазли у рядки,
Обожнюю я з них складати рими.
Ночами світять за вікном зірки
І вітер старий бродить за дверима.


Ой, що ж то діється ?
Ой, що ж то буде?
Ми всі віримо,
Що настане чудо.
А яке? Ніхто не знає,
Але кожен мріє,
Що колись ми будем жити,
А не просто тліти ...

Будем жити і радіти
І всміхатись сонцю.
Дякуємо вам за те,
Що сонце в віконці.
А кому? Та тим...
Хто з неба за нами слідкує
За " Небесну сотню" ,
Що життя дарує.

Цих людей уже немає ,
Але вічно будуть,
Їх думки отут літати.
Щоб була свобода...
За це слово полягли.
А ми будем знати,
Як життя своє прожити,
І їх пам'ятати.

Все ми зробимо для того,
Щоб Україна жила,
І навіки збережемо
Слово - Україна!

comment Коментарі (0)

Поволі сам для себе,
Втрачаю значення.
У голові чомусь крутяться,
Пусті побачення.

І ніяк не стихають
Розмови-напасниці
Логічні й жорсткі,
Причини і наслідки.

І з малку самого
Я замовк словами,
Граю роль німого,
Спілкуюсь думками.

Роки минають.
Мене - щораз менше,
Я чогось чекаю,
Зараз, ніби вперше.


Мамо, матусю, рідненька
Лину до тебе серденьком
Розумом я розумію,
Що не побачимось ми.

Як ти себе почуваєш?
За мною спостерігаєш?
Поради даєш, я знаю
Мене ти бережеш.

Матінко, мамо, найкраща
Поряд зі мною ти.
Дітки мої підростають,
Їх не побачила ти.

Все, що я зараз маю,
Уклін тобі до землі,
Велике тобі спасибі,
Зате, що була ти...

Маленька, рідненька, кохана
Ти з неба за нами дивись,
Я знаю, ти поряд з нами,
Приснись мені, мамо, приснись...

comment Коментарі (0)

Дорога простягнулася вперед,
Трамвай промчав як метеор,
Повіз людей, задуманих планет,
Кого до раю, декого в шеол.

Я був колись малим, не так давно.
Життя здається як мяка резина.
Прожиті вчинки, і падінь ярмо,
Самотність, критика; пліч-о-пліч з ними.

Мій ворог переслідує, не відстає,
Приймає все нові обличчя.
Час іде, ріка виблискує й тече,
Тільки я, і більш нікого на зупинці.