RU UA

Горить кривавая Москва,
Вогнем загублених життів,
Немов свіча із воску й зла.
Більш не знайдеться тих світів,
Де "їх" назвали би людьми.
Тож не шкода їм навіть тих,
Що полягли у полі їх чуми.
Через серця від совісті пустих.
Вони бажали нас скувати
Кайданням смутку і страху,
Коли не здатні свого розірвати,
Їм на насильство вистачило духу.
Ганебні крадії, ґвалтівники,
Однаково нас не поставлять на коліна.
Землі цієї ми захисники,
Отож борімося, все буде Україна!

comment Коментарі (0)

Блакитне небо й легенький вітер дує,
На вулиці весна-красна панує.
Але красна вона не через квіти,
А через те , що гинуть діти.

Війна, яке страшне це слово.
Промовить тяжко - відбирає мову.
Це те, що убиває душу й тіло.
Це те, що не дає жити щасливо.

Ти знову чуєш звук сирени
Замість пташиних серенад.
Яка страшна тепер реальність:
Панує холод, страх - не радість.

А в небі світить ясне сонце
Й метелик сів десь на віконце.
Ти на хвилину забуваєш все -
Лиш вір, і весь цей жах мине.

Пам‘ятай, що ти живеш в країні,
Де люди цінують кожну хвилину.
Де сильний народ будує мир
На землі , де ворог створив вир.

comment Коментарі (0)

Як оговтатися від набридливих думок
У чому сенс життя, війна, любов і інші теми
Про подорож до вічних як цей світ зірок
Про світових зірок і тих про кого пишуть меми
Про рівень прожиття, духовність і байдужий світ
І знову про війну і про кохання
Чи й справді все згасає десь на склоні літ
Про музику чарівну і єднання
Порвати б на шматки все чорне із життя
Щоб сяяли навколо зорі й муза
Щоб щезла смерть святих поринув в небуття
І щоб з тобою були вірні друзі
Поринути б в любов і пити до схочу
Насититися нею до безтями
Життя щасливе всім я в світі наврочу
І завжди щоб живими були поруч мами

comment Коментарі (0)

Але станом на зараз — війна.
Не питай, чом ночами не сплю,
Чим сполохана містом блукаю,
Захлинаючись кров’ю зі сміху.
Як зозуля дротами на ранок
Підлатаю спотворену стріху.
Сповиваю духовну основу
Непорушне ідейне гніздо.
Щодо завтра провадимо мову,
Зігріваючись терпким вином.
Ти благаєш про смерть в безгомінні,
Я живу серед попелу мрій,
Чорних рук, білих крилець сплетіння,
Пристрасть серця, невпинний двобій.
Як вертатимеш в грудні додому,
Не полиш полуниць і квіток.
Мені лячно дивитися вгору,
Я нажахана смерчем думок.
І все те, що колись ти промовив,
Відтепер лиш суцільна луна.
Щодо завтра провадимо мову.
Але станом на зараз — війна.

comment Коментарі (0)

Велична жриця моїх самоутопій,
Я знаю твій замкнений гомін,
Тихий свист і солодкий міраж
Молодих, червоних піонів.
Твоя влада - зиск мого імені
Що властвує тихим стражданням.
Що так довго лілеїла мати
Тобі віддаю свою молодість
Всі вірші пишу для тебе,
Прокурена душа хворого поета.
Я твоя жертва, найкращих страждань і поезій
Твоя грація обвиває мене, як колюча акація
Мої руки побиті об стіни розпечених гратів.
Що страждають від твоїх мастурбацій
Сурові реалії і мінімум щастя
Люби мене, я пропаща.

comment Коментарі (0)

Що поєднало наші голоси?
У світі, де не має звуків
Де лиш пісня у останню путь.
Веде тебе туди, де всі вони не мали б буть
У цьому світі нас не знайти,
У цьому світлі ми і є, вогні
Просто довірся мені,
І хай довіра - це те, що тебе вб'є
Закрий очі і повір мені.
Ми розчинимося в темряві
Там нас нікому не знайти.
Ми розчиняємося в музиці,
Ми і є прекрасна музика
Музика, що лине з твоїх уст до мене-
Поєднала наші голоси,
У світі, де нас не знайти.

comment Коментарі (0)

Біжить по полю стежкою мов несамовита
Гонима з дому власного мов би батогом
Цілована вітрами і від дощу омита
Тіка від смерті насланої російським байстрюком
Біжить поміж хатами шукаючи рятунку
І від наруги вражої скуйовджена коса
Здіймається клубками найвищого гатунку
Земля плюється полум'ям і знову воскреса
Зіпсована окопами знайома всім палітра
У входу біля церкви лежить розбитий дзвін
Ковтає все живе війни шалена гідра
І розряджає полум'ям гарматний сухий грім
О Боже мій миленький, надай мені рятунку
І від розпусти вражої мене ти захисти
Немає в цілім світі від орків порятунку
О мати Богородице мене від них спаси
Ісусе божий сину, візьми в свої обійми
Хай щезне в твоїй люті набридла всім орда
А всіх людей у світі єднає думка спільна
Про мир в усьому світі шириться молва

comment Коментарі (0)

Вітерець колише дитя у колисці
Матінка співає про свою первістку
Як його кохала, пісеньку співає
Що спіткає доля нічого не знала
Ніжно поринала у його обійми
В очах потопала яке небо синє
Як цвіте садочок пташечка співала
Що її чекає нічого не знає
Як здіймалась буря з сходу України
Що плекає доля матінки й дитини
Насуває враже дикою ордою
Не дає нам жити у добрі й покої
Розривають танки на хрести це літо
Вигорає в попіл ледь постигле жито
Кулемет стрекоче, снайпер б'є у спину
Де життя з'єдналося із смаком полину
Спи моя дитино промовляє мати
Захищають неню доблесні солдати
Лети мій миленький, голуб до голубки
Обійми мій милий, поцілуй у губки
Захисти мій милий цілий світ собою
Будемо мій милий назавжди з тобою
Вітерець колише дитя у колисці
Матінка з любов'ю обійма первістку
Спи моя дитино промовляє мати
Бог нас об'єднає, повернеться тато
Помолімось люди за нашу країну
Бережи світ Боже і нашу Україну
Ой співай пташинко про свою країну
Прославляєм Бога і Слава Україні

comment Коментарі (0)