Страшні слова коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмись,
Хтось ними плакав, мучився, болів,
Із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
А ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось! і краса, й повторність,
Усе було:асвальти й споришні
Поезія-це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись