Етюд

Приходили Посестри
посеред ночі,
Не з дна,
де ключі холодні
стужу на всі боки
точать,
Діви виринають
з-поміж вимірів космічних,
Червоно-багряний Місяць
ніжно фарбує білий одяг
та шкіру обличчя...

Мовила Перша:
"Я мститись не стану,
Але не хочу молитись
за підступного Степана,
Хай живе щасливо,
якщо зможе,
Більше ніколи його
не стривожу".

Мовила Друга,
напівпрозора, кармінова:
"Місяць,
кривавий колір
міняй на рубіновий,
Хай не тривожать
померлого щастя
картини,
Колишньому милому
добра бажаю,
Хоч милих колишніх,
на жаль, не буває...

Мовила Третя:
"Найкращого зичу усього
я нареченій
підступного мого милого,
Він весь невірний,
дуже жорстокий,
Не ображає нехай
Розлучницю Карооку!"

***
Рубінова ніч вирує
чаклунськими чарами,
Діви Повітря дишать
Прощенням Різдвяним!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись