Місто в молочнім тумані,
Дай прихилюся до тебе
Жити в самообмані,
Все сподіватись на небо

Що допоможе, підкаже,
Стане дороговказом.
Небо ж мовчить і тане,
І я розчиняюсь з ним разом.

Ночі стали холодні,
Дні до безмежжя циклічні
Що принесе нам сьогодні?
Може, білет у вічність?

Наврядчи, не треба ми вічності...
Там і без нас вистачає
Мудрих, хороших, добрих
Там нас не зустрічають.

Місто в молочнім тумані,
Пухке, мов солодка вата.
Ми ж насправді від щастя п"яні,
Та це лиш маленька втрата.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись