А що чекає нас в кінці ?
Чи вічний страх , чи може вічне щастя ?
Щоб кожен раз , твоя рука в моїй руці ,
Погані спогади, замінювала щастям .
Щоб кожен день був ніби свято ,
і щоб раділи кожному дзвінку,
на інших можем не зважати ,
немає діла нам до їхнього смаку.
І ніби вчора ти пішов в садочок,
А сьогодні ти студент.
Життя нам швидко відкриває очі ,
не дасть вловити саме, той момент.
Момент ,коли так хочеться летіти
розправивши, єдині, два крила .
І ніби вже дорослі , але все ще діти
все з тою посмішкою на вустах,
все з тими звичками і сміхом ,
все з тими ямочками на щоках
Летять роки і тільки з часом зможем зрозуміти ,
що нас чекає далі , вічне щастя , чи то вічний страх ?

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись