Хіба зря ми Любили, Кохали і клятву дали.
Щоб дочку ростити разом ми не змогли.
Сварилися й билися Любов не змогли зберегти.
І стосунки на Вірі, Любові, Надії ми не вели.
Обоє напевне ми грішні.
Не зміг я любов довести, Ти не зуміла простити.
Випробування Боже ми не пройшли.
Не зрозуміли як головне для дитини сім'я.
Коли батько і матір щасливі, радісно буде жити дитя.
І тепер ночами не спиться, згадую я ті щасливі моменти життя, коли разом любили і жили заради життя.
Мені ще один єдиний би шанс, я б доказав що таке є сімя.
Може не будуть почуті, ці відверті слова.
Но я кохаю й кохати я буду поки смерть не розлучне життя

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись