Вже слів нема і дихати так важко,
Все завершилось, не почавшись знов.
Десь промайнув, легенький запах щастя,
Й відлуння наших, незавершиних розмов.

А пам'ятаєш, як тоді кохали?
А пам'ятаєш, як колись було?
Коли світанок зустрічали двоє,
Коли усе для нас цвіло.

Коли годинами мовчали,
Все розуміли по очах,
Коли ми зорі рахували,
Й тому не спали по ночах.

Моє життя Ти розділила,
На дві частини, дві ріки:
В одній тинявся я у буднях,
А в іншій, поруч була Ти.

Цей час із болем пригадаю,
І затягну разючий дим.
Ти зараз іншого кохаєш,
А я- залишуся один!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись