Чому гублю себе, незнаю?
Чому життя таке сладне?
Чому сижу і помираю?
Незнаю відповіді я.
І ось ти знов до мене звониш.
Завмерло серденько моє.
Бо я люблю і я страждаю.
Так часто сум бере мене.
Слабкою стала, я це знаю.
Незможу я прожити так.
Потрібно жити, не страждати.
Кріпитись завжди, оце так.
А я живу і вже незнаю
Чого боюсь, чому страждаю.
Так щиро дихає душа,
Так милозвучна в серці пісня.
І що не так, і що ще теба?
Мені навчитись жити!!!!!!!!!!!!!!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись