В чому радість, ця невічна?
Милість, горда, непроста..
В чому край гори, цинічний?
Що так грає, як струна.
В чому ця краса, безмежна..?
Співи красні слов'я,
В чому ж людська безкорисливість?,
В чому ж доброта?!
Я незнаю, що за страх,
Покорив все людство, бідне,
Що загралось в небесах,
Що так малоймовірно,
Вірить в все незбутнє,
Так, вірить в сім чудес всесвітніх,
Й забуває промінь втрат,
Просто так,невмірно.
Забуває про батьків, що у світі цьому,
Забуває про безмежний біль і втому,
Забуває що живе, що не гра це в полі,
Смерть прийде,прийде, від пострілу в горі,
І згадає милу він, милу він згадає,
Простір красить темні ночі,
Слово вже не грає.. (Юліана Рижак)

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись