у мого ангела немає крил,
лиш прорізі криваві повз всю спину,
і все почервоніло навкруги...
від болю і жалю у забуття я лину.

ні час,ні простір,ні кайдани,
ніяких грат вже не було у нас...
за ніч могилу вирити зуміла,
пороком душу спопелила враз!

а все здавалося таким рожевим
крізь темряву часу-і ще сталевим
і пристрастю наповнені серця...

у мого ангела немає крил
бо не хватило на терпіння сил
спаливши їх до тла...

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись